Люди все менше читають книжки. Це ідеальний ґрунт для вразливості суспільства - журналістка

Тримайтеся якнайдалі від рунету. На наших теренах більшість фейків народжується там.

Про це каже медична журналістка і біологиня Дарка Озерна. Розповіла про те, які шляхи донесення правдивої інформації та як боротися з невіглаством. Лекція відбулася на книжковому фестивалі Book Space. Відбувався у форматі онлайн-марафону на YouTube.

"На розвінчування міфів зараз є великий запит. Але що більше ми про них говоримо, то міцніше вони засідають в думках людей, - каже Дарка Озерна. - Свідомість довіряє не тому, що логічно обґрунтовано і відомо достеменно, а тому, що їй ближче, краще оформлено, на слуху. Адже люди прагнуть собі світ якось структурувати й пояснити. Всяку конспірологію зроблено так, щоб у людини виникло відчуття, що раз – і вона в дамках.

Що більше чуємо якусь інформацію, то ріднішою вона нам стає. Зрештою записується в наших нейронних зв'язках назавжди. Тому, коли навіть лише згадуємо про те, як російські спецслужби щось там брешуть про Степана Бандеру, ми таким чином ще раз це проговорюємо. Бо люди можуть просто заплутатися – "чув дзвін, та не знає, де він".

Пандемія призвела до закривання на локдаун і повної діджиталізації нашого інформаційного простору. Люди все менше читають книжки – особливо серйозні, а не мотиваційні. Така ситуація – ідеальний ґрунт для вразливості суспільства та збільшення кількості фейків. Зокрема про той же коронавірус.

Головна мета боротьби з міфами – це не пореготати і сказати, що вони всі ідіоти, а довести справу до кінця. Треба казати не "вони все брешуть", а як воно є насправді. Ефективніший спосіб боротьби з дезінформацією – робити вигляд, що фейків взагалі не існує. Просто транслюємо правильний меседж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європейці очікують, що ми розповімо історію про свою країну - експертка

Міфи значною мірою поширюються через соціальні мережі. Історія з 5G-інтернетом у Великій Британії прекрасно ілюструє, звідки користувачі беруть інформацію. Більшість із тих, хто вірив у штучне створення коронавірусу і його поширення вежами 5G, переглядали блогерів на YouTube і читали Facebook. І тільки старше покоління, олдскул, які дивляться і слухають ВВС та інші британські канали телерадіомовлення, були стійкі до таких фейків та дезінформації.

Якщо ви бачите новину, яка у вас викликає дуже сильну емоційну реакцію, тобто апелює до вашого відчуття безпеки, тривожності, ідентичності, подумайте двічі і пошукайте її джерело.

Насправді ми не можемо перевіряти будь-яку інформацію. Що більше сидимо в інтернеті, то більше всякого бруду до нас припливає. Інформаційна гігієна полягає в тому, щоб якомога менше часу перебувати в соцмережах. Читати новини з перевірених джерел і аналізувати їх. Так само, як ми маємо носити медичну маску й мити руки для того, щоб максимально вберегти себе від зараження коронавірусом. І те, і те – питання гігієни".

Повну версію матеріалу читайте в журналі "Країна" від 23 липня.

×