Юнацькі романи польської письменниці Барбари Космовської вивчатимуть в українських школах. Зміни у програмі зі світової літератури вводитимуть з початку наступного навчального року.
"Буба", "Буба. Мертвий сезон" та "Позолочена рибка" - книжки Космовської, які з'явилися українською у львівському видавництві "Урбіно".
Перший роман письменниці "Буба" розповідає про 16-річну школярку Аґнєшку на прізвисько Буба. Вона живе з батьками, сестрою і дідусем. Її мама, відома та амбітна письменниця, не має часу на доньку. 30 травня у рамках "Книжкового Арсеналу" письменниця зустрілася з юними читачами та викладачами світової літератури.
"Коли почала писати "Бубу", була переконана, що ніколи не зможу написати молодіжний роман. Все ж таки вирішила його відіслати на літературний конкурс. Згодом про це забула. "Буба" таки перемогла на конкурсі, певний час була культовою книжкою серед молоді Польщі, - розповідає письменниця. - Доки не почала писати романів для молоді, була сліпа. Тепер по-іншому дивлюся на дорослих. Дивуюся, як можемо бути такими немудрими і нерозважними. Якби можна було повернути час назад, зі своїми двома, вже дорослими, дочками я б спілкувалася і гралася, а не виховувала".
Барбара Космовська сидить перед читачами на дивані. Постійно посміхається, вибачається за кашель - застудилася.
"Через постійні роз'їзди, зустрічі з читачами, мусила відмовитися від наукової роботи у вузі. Якщо раніше писала книжки задля розваги, то зараз це моя професія. Маю два місяці відпустки. Та і в той період працюю, пишу книжки. Моє життя увесь час проходить на валізах. Інколи маю по 11 зустрічей на тиждень. Додому з'являюся вибачитися перед котами, побачити чоловіка і переодягнутися".
Барбара Космовська є автором 12 книжок. Роботу над ними поєднує із зустрічами з учнями гімназій. Каже, це найскладніша група читачів.
"Батьки багато займаються з малими дітьми доки вони безрадні, а потім спілкуються вже з дорослими на серйозні теми. А у перехідному віці люди лишаються самі. Після таких зустрічей, вчителі часто не впізнають своїх вихованців. Бо виявляється вони уміють питати, відчувати гумор, слухати. Я нічого особливого не роблю - просто вислуховую і дуже їх поважаю. Не хочу їх змінювати, просто приходжу з дружнім візитом".
До зали входить з десяток школярів. Переважно дівчата. Сідають групою на задніх рядах.
"Українська молодь читає більше, ніж польська. Тому мені дуже приємно, що мої книжки змогли завоювати ваші серця", - посміхається Космовська.
"Що Ви порадите нам читати з сучасної і класичної літератури?" - питає дівчина зі високо зав'язаним рудим волоссям.
"Треба читати якомога більше. Я читала як хороші, так і погані книжки. Бувало дорослою захоплювалася книжкою, яку у школі після першої сторінки викидала. А інколи навпаки - улюблена колись книжка зараз здається ніякою. Якщо зараз вам якась книжка здається нудною, відкладіть. Життя довге, завжди буде шанс до неї повернутися. Також не треба критикувати інші смаки. Жахливо, коли батьки кажуть: "Для чого ти читаєш "Сутінки"? Якісь вампіри, дурниці одні". Потім я сама прочитала цей роман, аби розуміти, що у ньому знайшли гімназисти, з якими зустрічаюся. Ця книжка не стала моєю улюбленою. Зате знаю, чому її читає молодь. Наше молоде покоління не любить зізнаватися у коханні, не любить обговорювати дружбу. Вважають, що це дурості, чекати на кохання, справжню дружбу. Світ не здається їм чесним і розумним. А цей роман саме про такий світ. Молода людина може поринути у зміст і не соромитися, що ці цінності таки є для неї важливі. Важливо просто багато читати. Літературний смак формується. Він точно до вас прийде, як прекрасна шлюбна сукня".
Після закінчення зустрічі, усі йдуть до стенду видавництва "Урбіно" купувати книжки письменниці та брати автографи. Вчителька світової літератури з Київської області Ольга Борисівна вже почала читати "Бубу", яку наступного року вчитимуть її учні.
"Викладаю більше 30 років. Бачила різні програми, - каже вчителька. - За змінами старої програми не шкодую. Дуже складні твори, а ще складніші підручники. Я б ще багато класичних творів звідти прибрала. Хоча вони цінні тим, що розповідають про загальнолюдські цінності, але молодь цікавить те, що її зараз хвилює - чому не складаються стосунки з батьками, чому не може подружитися з хлопчиком, у якого закохана".
У черзі за автографом стоїть 14-річна Оля Гусакова з 78-ї київської школи.
"Як тебе звати?" - питає Космовська.
"Оля".
"Дуже приємно. А мене Бася", - з хвилину щось пише на першій сторінці і ставить підпис.
"Нам не цікаво на уроках світової літератури, - каже школярка. - Може, через те, що вчителі неправильно подають. За програмою зараз проходили "Гамлета", "Божественну комедію", "Декамерон" Боккаччо. Важко читати. З української літератури вчимо "Роксолану". Може, вона і класна, але не те, що нам дають. У хрестоматії якісь жахливі уривки. Більш-менш пішла Ліна Костенко. Має красиві вірші. На "Книжковий Арсенал" приходжу щороку, бо дуже люблю читати. Якщо прошу гроші на книжки, то батьки дають охоче. Якось за раз потратила 400 гривень. Купила 5 книжок. Але на літо мені цього мало, бо читаю швидко".
У суботу 1 червня Барбара Космовська зустрінеться ще раз з читачами. Розкаже про свій дорослий роман "Українка", який вийшов на початку травня у Польщі.
2 
4880
Коментарі
1