Голодомор - це не лише два роки жахливого геноциду. Він повністю змінив майбутнє України.
Так вважає польська режисерка, триразова номінантка на премію "Оскар" Аґнєшка Голланд. Зняла фільм "Ціна правди" про валлійського журналіста Ґарета Джонса, який першим у західній пресі під власним іменем заявив про Голодомор 1932-1933 років. Представила стрічку на прем'єрі у столичному кінотеатрі "Київська Русь".
"Більшості світу події Голодомору в Україні невідомі. Невинні жертви злочинів комуністів - непочуті, так і не ввійшли у глобальну свідомість, - каже Голланд. - Я вирішила використати мову кіно, щоб поділитися їхнім трагічним досвідом, максимально емоційно розказати про них.
У XX столітті людство показало себе в найгіршій якості
Коли я отримала сценарій, першою думкою було: ні, тільки не ще один фільм про цю добу. Але історія захопила мене, і я зрозуміла, що повинна її розказати. Стрічка торкається питань, важливих не лише для України, а й для всього світу. У художній формі висвітлює комуністичні злочини, які фактично залишилися непокарані, а багатьма навіть забуті та пробачені. Це неправильно.
Ґарет Джонс - молодий, хоробрий, дещо наївний, але мудрий журналіст. Він гарна точка зору для розповіді. Промовляє не тільки про самі жахливі події та їхні політичні й ідеологічні причині, а й про масштабну, зухвалу брехню, що панувала навколо. Ми не тільки проливаємо світло на той світ неправди, пропаганди і фальшивих новин, що конструювався в СРСР, а й проводимо паралелі із сьогоденням. Це актуальна історія, бо інструменти викривлення реальності діють і зараз.
Найважливіше для мене під час роботи над фільмами - людські історії. Я вважаю, що у XX столітті людство показало себе в найгіршій якості. Нам слід багато чому навчитися з цього досвіду, щоб не повторювати його. На жаль, навряд чи ми почерпнули з жахливих уроків історії те, що мали б. Повинні актуалізувати цей досвід і запитатися, як це було можливо, що можемо зробити тепер та чи повториться таке знову.
Головна тема моїх робіт – це складність людської душі та вибору. Завжди захоплювала загадка, звідки береться доброта, потяг чинити правильно. Тому що звідки йде зло - і так зрозуміло. Умови виникнення жорсткості та криміналу очевидні, бачимо їх щодня. Мені цікаво ставити питання, чому і за яких обставин людина вирішує діяти справедливо. Це набагато складніше.
Думаю, що Голодомор мав набагато більш глибинний і продовжений у часі ефект на Україну, ніж світ може уявити
Також мене дуже цікавить доля Україні. Вивчаю вашу історію і стежу за подіями сьогодні. Я приїхала до Києва відразу після Майдану на конференцію. Спілкувалася з багатьма очевидцями та учасниками Революції гідності, представниками опозиції, журналістами, науковцями. Зокрема, про Голодомор. Тоді я не була експертом із цього питання, хоча після роботи на фільмом - вже трохи є.
Більшість незалежних істориків - і я не кажу про російських, а про українських, американських, канадських - поділяють думку щодо причин Голодомору. Сталін сфокусувався на Україні не тільки через її найбільш родючі чорноземи в усьому СРСР. А й тому, що хотів зламати волелюбну душу українського села. Силу, незалежність і національну гордість українців.
Думаю, що Голодомор мав набагато більш глибинний і продовжений у часі ефект на Україну, ніж світ може уявити. Впливав ментально, демографічно, соціально, навіть фізіологічно на подальші покоління. Велика частина нинішніх політичних проблем на сході України пов'язана з тим, що багато українців на тих територіях загинули у 1932-1933 роках і багато емігрували. Голодомор - це не лише два роки жахливого геноциду. Він повністю змінив майбутнє України.
Ми змогли відчути на собі цю атмосферу самотності й тиші в порожніх селах
Коли я знімаю кіно, для мене це як бути хірургом під час операції. Багато емоцій, але тримаю їх всередині. Роблю все з певною технічною холодністю. Інакше б не змогла створити стільки фільмів про жахи людства - Другу світову, Голокост, Голодомор.
Фільмування "Ціни правди" почалося з України - зі сцен Голодомору. Було дуже важко. Зокрема, для центрального актора Джеймса Нортона, якого раптово катапультували зі звичних ролей у британських серіалах у 20-градусний мороз і сніг по пояс. Це було фізично так складно, що якоюсь мірою допомогло нам, мобілізувало. Ми змогли відчути на собі цю атмосферу самотності й тиші в порожніх селах.
Один із персонажів стрічки, редактор Ґарета Джонса у Вельсі - говорить, що культура існує для того, щоб люди відволікалися від важких подій, нагальних проблем. Деякі так вважають. Що роль культури - робити життям світлішим, кольоровішим і щасливішим. Це називається розвага. Це точно не та культура, якою займаюся я. Навіть робота над "Ціною правди" розлютила мене. Нагадала мені, що ми не можемо приймати брехню".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Джамала презентувала кліп про Голодомор
Історична драма "Ціна правди" вийшла у прокат 28 листопада. Фільм спільного виробництва України, Польщі та Великої Британії знімали торік у Польщі, Шотландії та Україні - в Києві, Харкові, Чернігівській та Житомирській областях. Головну роль зіграв англійський актор Джеймс Нортон.
За сюжетом, 1933 року Ґарет Джонс приїжджає в Москву, щоб взяти інтерв'ю у Сталіна. Хоче з'ясувати, звідки беруться гроші на економічний розвиток і нібито успішне виконання першого п'ятирічного плану. Журналіст має залишатися у столиці під наглядом агентів спецслужб - такі умови перебування в СРСР. Та Джонс таємно відвідує Україну. Стає свідком штучного голоду. Пише: "Пройшов через безліч сіл і 12 колгоспів. Скрізь чув плач: "У нас немає хліба. Ми помираємо". Готує статті про злочини сталінського режиму.
Більшість представників західної преси в той час замовчували правду про трагедію українського народу. Писали, що СРСР - приклад для наслідування, а голод - вигадки. Невдовзі прокремлівські сили на чолі з англо-американським журналістом, лауреатом Пулітцерівської премії Волтером Дюранті розгорнули інформаційну кампанію проти Джонса, щоб спростувати його заяви.
1 
4880
Коментарі