
Фільм "Надновий заповіт" Жако Ван Дормеля з 3 грудня вийшов в українських кінотеатрах. Режисер і автор сценарію відомий своєю драмою "Пан Ніхто" з Джаредом Лето і Діаною Крюгер в головних ролях. У Франції фільм став касовим хітом. А Бельгія вже висунула "Заповіт" на премію Оскар в номінації "кращий фільм іноземною мовою". Незважаючи на комедійний жанр, стрічка нагадує глядачам, що кожне життя має свій кінець. Але саме усвідомлення смерті дає людям поштовх до змін і свободу дій.
Ван Дормель показав у своєму фільмі Бога. Але зовсім не такого, як його уявляє більшість. В "Надновому заповіті" він живе в Брюсселі разом з дружиною (Іоланда Моро) і 10-річною донькою Еєю (Пілі Груа). Він деспот і щодня вигадує нові неприємності для людей. Його зіграв відомий комік Бенуа Пульворд.
Заповіді Бога у сатиричній комедії зовсім інші. В них бутерброд з варенням завжди падає донизу, сусідня черга завжди швидша, а телефон дзвонить в момент, коли людина вирішила прийняти ванну.
Еї набридло спостерігати за деспотизмом батька і вона збунтувала. Донька проникла в кабінет батька і розіслала всім людям SMS-повідомлення з датами їхніх смертей. Далі вона втекла з дому в реальний світ. В ньому Ея шукала нових апостолів і вирішила написати Надновий заповіт.
В наївній формі кінострічка розповідає про життя, яке нас оточує. Люди у ньому постають з усіма своїми страхами, несправдженими мріями, самотністю, рутиною, нецікавою роботою і нерозділеним коханням.
Їхні життя змінюють SMS з датами смерті. Більшість переоцінює свій час. Люди починають займатись улюбленою справою і наважуються на сміливі вчинки.
Все населення Землі стало сміливішим. Основний стримувальний фактор зник. Війни припинились. І Богу в Брюсселі це не сподобалось. В ярості він вирушив на пошуки бунтарки-доньки і стикнувся із власними творіннями.
Фільм складається з набору епізодів, в яких режисер показує життя "нових шести апостолів". Це прості люди. В дитинстві вони наївно мріяли про казкове життя чи гарну дівчину. В реальності вони подорослішали і жили в самотності або з людьми, яких не кохали.
Деякі історії у фільмі здаються абсурдними. Наприклад вибір коханця героїнею Катрін Деньов. Але "Надновий заповіт" не претендує на серйозність. Автор також не мав не меті образити почуття віруючих людей. Скоріше це спроба Ван Дормеля показати глядачам наше життя збоку. В погоні за грошима чи через узгоджені соціальні норми люди забувають про себе та свої дитячі мрії. Вони самі обмежують власну свободу — в пересуванні, словах і навіть в думках.
Таким чином автор нагадує, що інколи нам треба робити несерйозні вчинки, займатись тим, що насправді подобається і простіше ставитись до життя. Тому що воно одне і колись також закінчиться.
Коментарі