На бричках, з гарматою та у супроводі ДАІ виїхали сьогодні до місця битви під Берестечком козаки із товариства "Рівненська Січ Війська Запорізького". Щороку в середині червня вони вирушають гуртом до музею-заповідника "Козацькі могили" в село Пляшева Радивилівського району – в суботу разом з побратимами вшанують героїв, які загинули у битві 1651-ого року. На своєму шляху мандрівники зроблять кілька зупинок з ночівлею: в селі Верхів, у місті Дубно та у селищі Млинів. Усього вони подолають на конях понад 90 км.
В середу близько 9-ої години ранку козаки та їхні родичі зустрічаються біля пам'ятника Богданові Хмельницькому у Рівному. Вони укладають речі на вози та заспокоюють коней, щоб ті не боялися автомобілів. Отаман наказує зарядити гармату на знак, що розпочинає похід. Гучний постріл відлякує бродячих псів, однак приваблює ще більше перехожих.
20-річні близнючки Світлана та Олена Грицюк їдуть з козаками у похід вже вчетверте. Кажуть, що хочуть заохотити своїм прикладом молодь цікавитися історією народу. Обидві одягнуті у червоні шаровари та вишиванки.
"Я займаюся кухнею, варю куліш на зупинках. Першу ложку завжди бере наш отаман – якщо йому сподобається, тоді вже пробують усі. Залюбки пригощаємо кулішем усіх бажаючих, стріляємо з луків, з гармати, - усміхається Світлана, сідає на віз. – У дорозі всякі пригоди бувають - наприклад, щойно довелося міняти колесо на возі, бо спустило. Але труднощі нас не лякають, цього походу цілий рік чекаємо.
Олена Яворська їде на Берестечко верхи – вона понад 26 років займається кіньми. Сьогодні до вечора їй доведеться провести у сідлі вісім годин.
"Мій кінь зветься Вітер, - погладжує свого вихованця наїзниця. – Мене прийшли проводжати у похід мати Любов та бабуся Олена Варфоломіївна. Мама гарно гаптує бісером сорочки, вона і мені одяг до походу справила. Думаю, вже до суботи маємо дістатися Пляшевої. Сьогодні заночуємо у селі Верхів на Острожчині".
Один з козаків крутить в руках велику дерев'яну булаву-довбню, що важить 23 кілограми. Потім показує дітлахам свою шаблю, яка є копією зброї Богдана Хмельницького. Діти гуртом намагаються підняти важку довбню, однак ледве можуть відірвати її від землі.
"Хочу побажати усім нам мирного неба", - киває на прощання писар Олександр Сичук, якого козаки обирають головою походу.
Проводи мандрівників тривають півтори години. Після молебну козаки на чолі з отаманом нарешті рушають у дорогу – до самого Берестечка їх супроводжуватиме патрульний автомобіль ДАІ.
3 
4880
Коментарі