Герої фільму "Ще по одній" намагаються віднайти любов до життя через алкоголь

 

Трагікомедія данського режисера Томаса Вінтерберга "Ще по одній" не є пропагандою ні вживання спиртного, ні поганого впливу алкоголізму. Не займається моралізаторством, а маніфестує життя. Навіть через смерть.

Про це каже кінокритикиня Анна Дацюк під час обговорення фільму після показу в рамках 4-го кінофестивалю "Київський тиждень критики". Проходив у столичному кінотеатрі "Жовтень" 22-28 жовтня, пише журнал "Країна".

Норвезький психолог Фінн Скордеруд колись висунув теорію, що людині від народження бракує половини проміле алкоголю в крові. Пізніше він цю концепцію заперечував і казав, що слова вирвали з контексту. Головні герої "Ще по одній" - чотири шкільні вчителі середнього віку - не чули про спростування. Вирішили перевірити теорію на собі. Беруться випивати щодня, аби підвищити настрій і продуктивність, стати щасливими. Щоб не почуватися п'яницями, пишуть есей про своє дослідження. Поступово збільшують дозу, за сюжетом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінокритики назвали найкращий український фільм 2020 року

"Томас Вінтерберг – соратник Ларса фон Трієра, з яким започаткував напрям "Догма 95", - говорить Анна Дацюк. - У своїх роботах із цинізмом вглядається у пристойний фасад данського суспільства, яке з часом показує своє не дуже приємне нутро. Зокрема, у фільмі "Полювання", де Мадс Міккельсен зіграв вихователя дитячого садочка, якого помилково звинуватили у розбещенні дівчинки.

У новій стрічці Вінтерберг возз'єднується з улюбленим актором. Покладає на нього кістяк історії про вікову кризу. Алкоголь тут не тема, а засіб. Зручний інструмент, аби запустити стрімкий сюжет і додати хаосу в надто раціональне життя героїв. Вибір їхньої професії невипадковий. Перебувають у безпосередній близькості з тими, ким самі були раніше. Алкоголь для них – допінг, щоби звільнитися від гніту раціональності та згадати, як це було колись.

Вінтерберг зняв фільм-ностальгію за втраченою молодістю, ейфорією та свободою. Між тим кіно сповнене надії. Попри серйозну тему, пронизане комедійним духом. Це найсмішніша картина режисера.

Ключ для розуміння - праці філософа Серена К'єркегора, який згадується у фільмі. Писав, що любов виникає у точці падіння. Бачимо усвідомлене розставання з контролем над собою та реальністю. Спробу через пірнання в запій віднайти любов до життя.

Камера не просто стежить за перебігом, а певною мірою диктує й відображає сюжет. Чітка й зосереджена, коли персонажі тверезі. Виходить у легку розмитість та поводиться вільніше, коли вони напідпитку.

Для кожного з четвірки алкоголь стає певним каталізатором. Дає змогу обнулитися й визначити, як вийти з кризи та перейти на новий життєвий етап. Хитрий момент у тому, що не всім це вдається.

19-річна дочка Вінтерберга, яка мала зіграти у стрічці, загинула в автокатастрофі за чотири дні до зйомок. Кіно стало способом прорефлексувати та знайти для себе якийсь сенс порадіти власному життю. Навіть попру втрату рідної людини".

"Ще по одній" вийде у прокат 12 листопада.

Повну версію матеріалу читайте в журналі "Країна" від 5 листопада.

×