Героїв своїх книжок Люко Дашвар бере із життя

 

Героїв своїх книжок Люко Дашвар бере із життя

"На сусідній від мене підстилці сиділа єврейська мама"

За 2007-2010 роки чотири романи Люко Дашвар вийшли загальним накладом 180 тисяч примірників. Її називають найтиражованішою авторкою в Україні. Майже всі герої її книг мали прототипи.

"Німець Степан і румунка Маруся з роману "Молоко з кров'ю" мали реальних прототипів. Коли працювала в газеті "Селянська зоря", 2002 року придумала рубрику "Пам'ятаю все життя". Одного разу прийшов лист від чоловіка далеко за 70. Він любив дівчину, вони присяглися одне одному. Пішов до війська, коли повернувся – дізнався, що кохана вийшла заміж за іншого. Людина присвятила все життя, аби довести цій Марусі, що та помилилася. Одружився з іншою, купив хату поруч, щоб весь час Маруся його бачила. Наприкінці пише, що коли вже її чоловік помер, і вона, старенька, сидить у дворі на лавці, "я з паличкою йду повз, підходжу до неї й кажу: "Марусю, хоч тепер ти розумієш, що помилилася?" Цей лист перевернув мою свідомість", - розповіла письменниця.

Прототипом Іветти Андріївни Вербицької — деспотичної матері з роману "Мати все" письменниця зустріла на одеському пляжі.

"На сусідній від мене підстилці сиділа єврейська мама, ладна на все заради сина. Її хлопчику на вигляд було років 17–18, він дивився на море відсутнім поглядом. Поруч сиділа дівчинка. Видно, що сільська. Я б не звернула на них увагу, якби матір не почала переконувати дівчину, як їй буде добре, коли вийде заміж за її сина. Обіцяла найкращі сукні й білі кораблі. Та знизувала плечима. Видно, що боялася, але встати й піти не могла", - зазначила письменниця.

Прочитати детальніше хто був прототипом Катерини з роману "Село не люди" та про що буде продовження "РАЙ.центру", "Биті є"можна у журналі "Країна" № 27 (80) за 15 липня 2011 року.

×