Галереї діють як бізнес, мають багато зобов'язань - організатор міжнародного артярмарку

 

Міжнародний артярмарок Kyiv Art Fair відбуватиметься в цифровому форматі з 20 серпня по 31 жовтня. Крім відеопрезентацій галерей, заплановані лекції запрошених світових експертів, дискусійна програма, кінопокази та перформанси. Ярмарок проходитиме на сайті Kyiv Art Week. Про його особливості розповіла художня директорка Марія Вторушина.

Як виглядатиме віртуальний артярмарок?

- Ми створюємо цифровий простір, який повністю дублюватиме те, як би виглядав ярмарок в реальності. В просторі київського виставкового центру "Парковий". Там віртуально будуть розміщені роботи художників, проходитимуть лекції, кінопокази, перформанси. Цифровий формат дає нам більше можливостей для експериментів. Ми можемо швидко змінити експозицію або робити такі речі, які суперечать законам фізики. Інсталяції, що технічні неможливо реалізувати в реальності.

20 серпня ми презентуємо саму експозицію. Це стенди 25 галерей, де всі роботи продаються. Людина може зайти за посиланням на сторінку галереї, зателефонувати і купити те, що їй сподобалося. Артярмарок триватиме до 31 жовтня. Щотижня проходитиме якась подія онлайн - лекція, зустріч з галеристом, дискусія.

Чи реалізований вже у світі подібний досвід продажу творів мистецтва онлайн?

- На міжнародному ярмарку Art Basel, який у червні проходив онлайн, за 5 мільйонів доларів продали роботу The Press of Democracy афроамериканського художника Марка Бредфорда. Це рекорд інтернет-продажів на арт-ринку. Нещодавно був Untitled Art Fair- перший повністю цифровий ярмарок, який у віртуальному просторі дублював частину одного з павільйонів Маямі. Ми пішли таким самим шляхом.

Мені цей формат подобається - він інклюзивний та екологічний. Зазвичай на організацію таких подій потрібно багато ресурсів - перельоти учасників, будівництво. І все це на три дні.

Гадаю, коли карантин завершиться, офлайн події повернуться. Але певна розкіш, яка існувала, відпаде. Буде полегшений формат. Сподіваюся, що більше уваги приділятиметься безпосередньо презентації мистецтва, ніж візуальним понтам.

Як почуває себе міжнародний артринок?

- Все залежить від регіону. В країнах, де він не налагоджений, люди намагаються шахраювати, давити на те, що зараз криза і треба занижувати ціни, щоб підтримати художника. Але по факту хочуть просто більше продати. В пострадянському просторі діє така неприємна модель. Великі ж артярмарки намагаються тримати ціни.

Як і будь-яка біржа, артринок пов'язаний не тільки власне з ринковим обміном, тобто покупкою і продажем робіт. Але й з тим, як держава фінансує великі культурні заходи. Як проходять великі події - Венеційське бієнале, Маніфест. Вони задають тренди, не є ринковими виставками. Коли порушуються процеси на цих виставках, перебудовується ринок. Ще зарано говорити, як це вплине. Але змінилося все. Масштабні виставки перенеслися, і оборот грошей змінився. Є держави, які фінансують культуру, там ринок живе шляхом обміну інформацією. Художники залучені, продовжують працювати, галереї шукають альтернативні способи реалізації робіт. І в цих країнах все більш менш гаразд. Можливо, дорогі предмети менше продаються, але сам арт-ринок продовжує функціонувати.

Що відбувається під час карантину з українським артринком?

- Він просів. Внаслідок того, що всі державні кошти на культуру постаралися максимально урізати, перевести в інші сфери. Природно, що галерея живе не тільки за рахунок продажів, а й за рахунок інших проєктів. І цей процес фактично повністю заморожений.

Яка тема цьогорічного Kyiv Art Fair?

- Гасло ярмарку - Shaping the new art-scene (Формуючи нову артсцену). Ми хочемо дати можливість показати свої роботи самоорганізованим об'єднанням, якими керують самі художники. У нас їх буде мінімум п'ять. Це київські "Хлєбзавод", Apartment 14, івано-франківський "Чеч", одеський "Музеон", луцька "Платформа візуальних стратегій". Ще до карантину ми зробили п'ять бюджетних місць для безкоштовної участі таких галерей. Зараз вся участь безкоштовна, і їх може бути більше. Галереї діють як бізнес, мають багато зобов'язань, не завжди встигають зробити експериментальні живі проєкти. А художники можуть собі це дозволити. Всі найцікавіші процеси в мистецтві останнім часом проявляються в таких самоорганізованих спільнотах, бо вони не заточені на комерцію. Концентруються на обміні ідеями. Це постійне живе обговорення, експерименти, поїздки в різні країни на резиденції, звідки митці привозять досвід інших країн.

У кожного об'єднання є своя фішка. Наприклад, Apartment 14 знаходиться в трикімнатній квартирі на Троєщині, і митці, які там виставляються, працюють з темами пострадянської і тоталітарної спадщини. А "Хлєбзавод" організовував власне бієнале, присвячене хлібу на Подолі. В Україні такі об'єднання знаходяться на периферії ринкових відносин. І ми запропонували їм інтеграцію. Щоб вони могли в ринкові відносини включитися, продавати свої роботи І разом з тим представити свої практики широкому загалу. Зазвичай це камерні спільноти. Вони як науково-дослідні центри, зроблені художниками для художників та професіоналів.

Загалом в нашому ярмарку беруть участь галереї з України, Польщі, Німеччини, Франції.

Яка мета артярмарку?

- Формування ринку і відпрацювання нового формату. Нам всім доведеться існувати в цьому форматі, карантин це форсував. Все буде відбуватися онлайн. Ринок і його механізми також мають переходити в цифрове середовище. Наша мета - відпрацювати систему онлайн-продажів на ринку і дати можливість людям спробувати інтегруватися, поекспериментувати і адаптуватися до нового стану речей. Загалом наша місія - розвиток артринку, цьогоріч ми проводимо єдину таку масштабну подію в Україні.

Чи помітили ви нові тренди в мистецтві?

- На ярмарку представляють багато робіт, які були зроблені за період ізоляції, під час карантину. У них більш ліричні та камерні сюжети. Багато художників звертаються до традиційної техніки - живопис, графіка, кераміка. Всі були ізольовані в колі родини, вдома. Змінився уклад життя, і з новими медіа, гадаю, у митців не було настрою працювати. Чимало робіт зроблені вручну, тонко, з відсиланням до естетики 1960-х. Змінився масштаб висловлювання: пропав пафос, бажання епатувати, роздуми на глобальні теми. Всі сфокусувалися на собі, проживанні своїх станів, взаємовідносинах з близькими людьми.

Що буде в програмі, окрім презентації творів художників?

- Проводимо освітню програму артярмарку під назвою "Мистецтво = Капітал". Вона присвячена стосункам мистецтва і грошей. Ця формула належить художнику Йозефу Бойсу. Він проголошував утопічну ідею, що справжнім капіталом є мистецтво. У нашому суспільстві панує уявлення, що є мистецтво комерційне і є мистецтво смислоутворююче. І це два різні полюси. Але насправді вони пов'язані, функціонують разом. На дискусіях хочемо знайти точки дотику між ринком та мистецтвом, яка робиться не для ринку. Це цікава тема. В мистецькому середовищі вона зазвичай провокує конфлікти чи розбіжності. Пропонуємо це обговорити людям з різними поглядами на ці речі.

Під час артярмарку будуть перфоманси та кінопокази. Художниця Алевтина Кахідзе готує постановку у форматі читки за власною п'єсою. Написала її за мотивами онлайн-дискусії "Хіба ревуть митці, як ясла повні", за участі художників та галериста Євгенія Карася, який влаштував онлайн-ярмарок Сіль-Соль на Facebook. Покажемо сім фільмів художників, що робилися під час резиденції Ізоляції спільно з Київпрайд. Наприклад, Женя Коршунов зняв скандальний ролик про козаків-геїв. Презентує його спеціально на Kyiv Art Fair.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Довженко — геній у кіно, але не як художник

×