З 11 до 14 жовтня гуру сценарної майстерності Роберт Маккі читав в Києві лекції, пояснюючи кінопрофесіоналам рецепти створення цікавого фільму. Ми зібрали десятку стрічок, на які він найчастіше посилався, щоб продемонструвати найкращі приклади світового кінематографу.
"Касабланка" (1942)
"Ця стрічка - приклад ідеального сценарію" - проголошує Роберт Маккі на кожній своїй лекції. Враховуючи те, що цей фільм потрапляє майже в кожен рейтинг "Кращих кінокартин всіх часів і народів" - це не тільки його думка.
"Розлучення Надера і Симін" (2011)
"Коли я виходив з залу після перегляду цієї драми, то думав про себе: "Світ такого ще не бачив". На думку Маккі, одна з головних рис цікавого кіно полягає в тому, щоб воно відкривало глядачеві нові світи. Наприклад, до виходу цієї стрічки ще ніхто не показував світ іранської сімї настільки просто і в той самий час символічно.
"Під кінець дня" (1993)
"Головного героя в цій стрічці зіграв Ентоні Хопкінс, і вона стала, безумовно, однією з найкращих ролей в його творчості. Цей персонаж переживає надскладну колізію, коли йому доводиться обирати в житті між пустотою і наповненістю, між любов'ю та самотністю" На думку кінознавця, ця кінокартина – брильянтова адаптація літературного твору до широких екранів.
"Крамер проти Крамера" (1979)
"В цій стрічці є одна з найзахоплюючих сцен в історії кіно: коли мати йде з сімї і батько вперше намагається приготувати сніданок самотужки. Він невміло розбиває яйця, ставить на плиту сковорідку тощо і в цей самий час намагається заспокоїти сина, який розуміє, що мами їх покинула. Це унікальний випадок, коли сценаристам вдалось показати лише через одну цю сцену психологічний стан і сина і самого батька"
"Мені б в небо" (2009)
"Це просто чудова історія! Тут показується внутрішня переміна в головному героєві. При цьому зовнішньо в його житті нічого не змінюється. Надзвичайна гра Джорджа Клуні (виконавця головної ролі) дає зрозуміти, що одні й ті самі обставини можуть бути для людини ідеальним способом існування, а вже через певний час – просто пеклом".
"Небезпечні зв'язки" (1988)
"Коли мене питаюсь чи красива Мішель Пфайффер в реальності, я відповідаю: "Якщо і є якійсь доказ існування Бога, то це – вона". Як відзначив Роберт Маккі, цю стрічку варто подивитися вже хоча б заради цієї актриси. Однак – жарти в сторону – картина гідна перегляду через свою чудову атмосферу, неперевершену акторську гру і дуже точну стилізацію під старовину.
"Китайський квартал" (1974)
"Це один з перших фільмів, в якому об'єднуються хороший і поганий фінал. Тож коли на екрані з'являються титри глядач відчує змішані відчуття від того сюрпризу, який режисер приберіг на кінець". Ця картина, за словами Маккі, в поній мірі розкрила як режисерський талант Романа Поланського, так і акторські здібності Джека Ніколсона.
"Персона" (1966)
"Фільм, який важко пояснити і від якого майже неможливо відірватись під час перегляду. Вишукана операторська робота і майстерний сценарій тримають глядача в напрузі протягом всього перегляду. Лише в самому кінці відкривається загадка головної героїні". Це одна з показових кінокартин Інгмара Бергмана, яка підіймає тему самотності на прикладі медсестри, яка зі своєю пацієнткою відправляються на море.
"Читець" (2008)
"Тут дуже оригінально розкривається тема Холокосту". Про трагедію євреїв знято дуже багато стрічок, однак саме цю він відмітив, як картину, в якій рівноцінно показується як трагедія народу, так і окремої людини.
"Причастя" (1962)
"Стрічка, що проймає до глибини душі і ще довго не відпускає глядача після перегляду. Вона розповідає про священика, який приходить до висновку, що Бога немає. Але він продовжує робити свою справу, адже розуміє, що людям, які ходять в церкву Бог потрібен… що тут ще додати – історія говорить сама за себе – це геніально" - розгублено розвів руками Маккі, розповівши про ще один фільм Інгмара Бергмана.
2 
4880
Коментарі