"Чорний світанок" і "Поїзди смерті" - картини пам'яті жертв депортації кримських татар

19

Фото: художник Рустем Емінов

70 років від депортації кримських татар радянською владою мине цього року. НКВД провела примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР 18 травня 1944 року. 

Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити. У деяких ешелонах засланці отримали їжу вперше і востаннє на другому тижні шляху. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі. У телеграмі НКВС на ім'я Сталіна йшлося про те, що було виселено 183 155 осіб (не враховуючи солдатів армії, яких було відправлено на спецпоселення після демобілізації 1945 року).

Дню пам'яті жертв депортації присвятили сайт http://surgunlik.ru/ . Там можна ознайомитися з картинами та віршами художника Рустема Емінова. С 1990 року він працює над серією картин, присвячених історії кримськотатарського народу. Роботу над цією серією художник вважає основною темою своєї творчості і сподівається, що вона стане основою музею народної пам'яті. Подаємо один із віршів Рустема Емінова, присвячений пам'яті трагедії кримськотатарського народу 1944 року:

Полки солдат идут по Краю
В ночи, сгущенной до черна
Зачем они пришли, не знаю,
Когда весь в Крым в объятьях сна.

Шли весело, как на прогулке
Плевали в стороны – и шли …
Чужие этим переулкам
И морю Черному вдали.

Идущих первыми троих
Узнал я, это не они ли
- Я так запомнил лица их –
Еще вчера у нас гостили …
Они свернули на дорогу

Что к дому, в сердце холодок …
И пес наш чувствуя тревогу
Скулил и рвал свой поводок.
Сухой щелчок – и пса не стало,
Он даже взвизгнуть не успел …
Взгляд на часы "Начнем, пожалуй" …
Из тройки кто-то прохрипел

ответ послышалось – "Конечно,
Что воду в ступе нам толочь?"
И для народа наступила
Варфоломеевская ночь.

И заработали приклады,
Круша оконное стекло,
Подобно Дантовскому аду,
Все вдруг смешалось, поплыло …

Потоки клеветы и лжи
В ночи весенней дуют,
Ни стар ни млад пощады не проси
Со стариками и старухами воюют

Сегодня доблестные воины Руси.
Здесь крушат сапогами двери
С остервенением в глазах
В дома врываются, как звери

И стонет, тонет Крым в слезах …
Гонимые в чем были
Указ вождя! И некому помочь
Законы вывернуты, словно дышло
Ни прошлого, ни Родины …
Всего за ночь.

×