У книгарні "Є" презентували збірку вибраних поезій Юрія Андруховича "Листи в Україну".
До книжки увійшли "канонічні" вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл "Листи в Україну". Столична книгарня не вмістила всіх бажаючих побачити і послухати "патріарха", а серед тих, хто таки встиг примоститись був музикант Тарас Чубай. Модерував зустріч Іван Малкович.
Юрій Андрухович читав свої найкращі поезії та вів жваву бесіду з аудиторією. Питання задавали найрізноманітніші:
- Ви казали, що зачитувались Маланюком і Бродським. А що Ви думаєте про той скандальний вірш Бродського про незалежну Україну?
- Я довгий час намагався виправдати його, знаходив докази, що це не його твір, а підстава. Адже цього вірша нема в жодній збірці поета, є лише аудіозапис, а голос і манеру читання Бродського можна легко зімітувати. Але потім зрозумів, що факт є факт. Зрештою, Бродським я зачитувався ще коли цього вірша не було.
- Назвіть трьох поетів, які вплинули на Вашу творчість.
- Українські – Антонич, Семенко, Плужник… хоча я так давно його не перечитував. Не українські, але в українському перекладі - Аполлінер, але я не володію французькою, тому мені залишається тільки вірити, що він великий французький поет. Але в перекладах Миколи Лукаша він надзвичайний поет. Пам'ятаю, видали Аполлінера в перекладі Лукаша, а через рік – збірку Михайля Семенка. Для нас це були такі книжки, які ми в нагрудних кишенях носили. Я також колись страшенно захоплювався Рільке, але охолов, тепер він здається занадто надутим. І ще Ґотфрід Бенн, от кого я мрію перекласти. Його майже немає українською. Цікаво було б його зіставити з Антоничем. Ще Грегорі Корсо.
- Коли буде продовження "Лексикону інтимних міст"?
- Я жартував про продовження. До речі, я зіткнувся з тим, що в перекладах іншими мовами деякі міста зовсім не вистрілюють. Зараз готується польський переклад "Лексикону" і перекладачка пише мені так розпачливо: "Юрію, можеш пояснити в чому сіль розділу "Єнакієве"?!
- От ви, молодий поет, приїхали вчитись в Москву. А коли у вас сталось прозріння, що російські жінки зовсім не такі як наші, українські?
- Я таких висновків не дійшов, то ліричний герой провокує таким чином. А в Москву я приїхав 29- річним. Вже не вважав себе молодим поетом і пам'ятав, що залишається лише рік: я був переконаний що після 30 перестану писати вірші. Про жінок так не думаю.
- Ви сильно засмутились би, коли б раптом вашу книгу не розкупили?
- Раніше якщо книга затримується в книгарні хоча б місяць – це вже трагедія. А тепер я радію, коли бачу в магазинах свої книги. Я собі думаю: " Ну ось - присутній на полицях. Це все-таки добре". Я розумію, що зараз зовсім інша інформаційна ситуація. В середині 80-х років був ажіотаж біля кожної поетичної збірочки, а сьогодні треба спокійно ставитись до того, що його апріорі не може виникнути. Є всі ці альтернативи, зокрема інтернет. Я ж свої старі вірші тепер звідки брав? Я ж їх не мав, ні на машинці друкованих, ні від руки писаних, всі ці зошити-чернетки десь порозлітались, погубились. То я в інтернеті забивав своє прізвище і знаходив вірші.
- За яким принципом обирали поезії для збірки?
- За принципом, чи я люблю цей вірш.
- Ви дійсно вважаєте, що кохання це психічна хвороба, як йдеться у одному з віршів збірки?
- Це не я, я там посилаюсь на Авіценну, в нього є трактат, - ні, я не хочу вас тут зараз обманювати, що я читав трактати Авіценни, але хтось мені переказував, - в якому він як медик описав кохання через ряд симптомів, що свідчать про психічні захворювання. Але пам'ятаймо, що то було середньовічне уявлення про любов. Перелом уявлень про кохання настав в добу романтизму, коли люди повірили поетам, що буває таке кохання. І уявлення ще змінюватимуться. А от ввести у поезії ім'я Авіценни дуже вигідна річ, бо воно римується з багатьма українськими словами, як-от "офігенна", "здоровенна".
- Як часто зараз виникає бажання писати вірші, і чи дочекаємось ми нової поетичної збірки?
- Запланувати це неможливо. Але це й непогана відмазка для лінивого поета. Мовляв, я не можу себе силувати. Насправді це десь посередині. Я для себе шукаю ще такі прагматичні причини, думаю: "От будемо збиратись з друзями-музикантами працювати над наступним альбомом і які ж тексти ми будемо використовувати?"
7 
4880
Коментарі