Ексклюзиви
Пʼятниця, 18 червня 2021 00:45

Батько із сином станцювали на вулиці після сварки

Автор: facebook.com
  Було б добре, якби хтось із глядачів зателефонував батькам. І просто поговорив — Аліна Панасенко
Було б добре, якби хтось із глядачів зателефонував батькам. І просто поговорив — Аліна Панасенко

Шість хвилин триває фільм 20-11-7.mp4 режисерки Аліни Панасенко. Виграла Національний конкурс 50-го Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість" та отримала приз 50 тис. грн.

Батько із 17-річним сином давно не бачилися та не спілкувалися. Вперше за кілька років вирішили разом повечеряти. Син слухає музику в навушниках, неохоче їсть. Батько змушує пити алкоголь. Сваряться. Хлопець тікає з квартири, починає танцювати на вулиці. Його наздоганяє батько й вони танцюють удвох, за сюжетом.

Головні ролі виконали Владислав Порожній та Віталій Новіков.

Аліна Панасенко розповіла Gazeta.ua про роботу над стрічкою, участь у фестивалі, ставлення до критики та наступний проєкт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На кінофестивалі "Молодість" переміг фільм про насилля

Чому вирішили зняти фільм?

– Я не хотіла нічого вигадувати, бо треба говорити про щось близьке. Ця маленька історія відгукнулася багатьом з команди. Діалог я також не писала з нуля, а просто списала з розмови певних людей, знайомих мені. Тільки від реальної ситуації, що була в житті прототипів, мою відрізняє фінал.

Як знайшли акторів?

– Навіть коли писала, вже бачила там Влада. Ми давно знайомі, живемо в одному гуртожитку. В ньому є щось бунтарсько-юнацьке. Я йому вірю. А Віталія Новікова до зустрічі знала як викладача в майстерні, де навчається моя подруга. Коли побачились наживо, то зрозуміла, що саме з ним і хотіла б попрацювати. Він багато чому мене навчив за той невеликий час щодо роботи з актором. Якщо казати про зовнішність, я спиралася на схожість із прототипами.

Скільки тривав та де проходив знімальний процес?

– У нас був один знімальний день. Знайшли квартиру на Русанівці, де живуть наші знайомі. Вони люб'язно дозволили там фільмувати безкоштовно. Готувалися десь місяць, робили репетиції з камерою, на локації, бо однокадровість — це був новий досвід для мене.

Розкажіть про особливості фільмування.

– Завдяки команді реалізувати задумане вдалося на 100 відсотків. Ми з оператором, художником та акторами одне одного добре розуміли. Вони мене підтримували, а я їх. Зйомка, на диво, проходила так спокійно, що ніяких несподіваностей не було. Ми відпочивали, працюючи. Було весело. Тому і фільм вийшов.

Один кадр обрали, бо не хотілося перериватися, а зробити цільний файл як запис на телефоні або комп'ютері, який ти несподівано знаходиш. Камера рухлива, бо нам важливо було тримати акторів крупно і передати динаміку діалогу таким чином.

На вулиці працювалося важче, бо в листопаді було вже прохолодно. Не хотілося, щоб потім хтось захворів. Та ще й сцена така емоційна. Ми там швидко впоралися, за три чисті дублі.

Як з'явилася ідея несподіваного фіналу?

– У першій частині стрічки батько шукає до сина підхід через розмову. Танець — її продовження. Як бачите, через нього знайшов таки. Танець кращий за бійку.

Чи продумували передісторію та подальшу долю персонажів? Які взаємини між ними можуть бути?

– Через те, що в наших героїв є конкретні прототипи, їхню долю я добре знаю. Між ними вже все добре. З часом усе налагоджується.

На яку реакцію глядача розраховуєте?

– Будь-яка реакція краща за її відсутність. Було б добре, якби хтось із глядачів зателефонував батькам. І просто поговорив.

Які відгуки чули та як сприймаєте, якщо це критика?

– Відгуки переважно позитивні. Але й були глядачі, які не вірили, що розмова героїв закінчилась би танцем. Комусь було дискомфортно дивитися через специфічний рух камери. Нормально ставлюся до критики. Будь-який фідбек вже класний за фактом своєї наявності.

Чому обрали саме таку назву?

– Ми спиралися на пам'ять. Не стільки на людську, скільки на оперативну. Хотілося, щоб фільм був як випадковий відеофайл, який ти знаходиш через декілька років.

У чому переваги та складності формату короткого метру?

– Коротка форма складніша через те, що за невеликий час треба розказати історію і дати змогу глядачу відчути емоції. Перевага, може, просто в тривалості виробництва.

Які фільми були орієнтиром, джерелом натхнення?

– Я не дивилася нічого перед створенням нашої роботи декілька місяців, спеціально. Щоб не надихатися кимось. І досі мало дивлюсь, так склалося. Сумую за фільмами.

У скільки обійшлося виробництво?

– Стрічка коштувала 11 тисяч гривень. Нам допомагали батьки.

Які виклики сьогодні стоять перед молодими кінематографістами?

– Лише фінансові. Усі інші шляхи повністю відкриті, мені здається. Тільки працювати над собою треба.

Які враження від "Молодості" та нагороди?

– Я не очікувала. Була вже рада змозі показати фільм на екрані, про перемогу навіть не думала. Які можуть бути враження, окрім позитивних? Я так багато вже давно не посміхалася.

Звісно, приємно бути частинкою фестивалю такого рівня. Рада багатьом знайомствам, що сталися за цей час. І дуже вдячна.

На що думаєте витратити грошовий приз?

– Або на певну техніку, або вкласти у наступну картину.

Над яким проєктом зараз працюєте?

– Наш наступний фільм "По кочках, по кочках, по маленьких квіточках, в ямку — бух" розповідає про 10-річну дівчинку, яка захотіла зіграти весілля, як дорослі.

Взялася за ідею, бо момент дорослішання здається мені одним із найтравматичніших. Хочеться попрацювати з цим.

Зараз шукаємо гроші. Провели кастинг, шукали локацїї. Перебуваємо на підготовчому етапі, але на скільки затягнеться — це питання. Бо цей фільм ми за свій рахунок точно, на жаль, зняти не зможемо. Там зовсім інший бюджет. Будемо старатися надалі.

Автор: facebook.com
  Актор Владислав Порожній у фільмі 20-11-7.mp4 зіграв юнака, який намагається знайти спільну мову з батьком. Стрічку визнали найкращою в Національному конкурсі ювілейного КМКФ "Молодість"
Актор Владислав Порожній у фільмі 20-11-7.mp4 зіграв юнака, який намагається знайти спільну мову з батьком. Стрічку визнали найкращою в Національному конкурсі ювілейного КМКФ "Молодість"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україні потрібне кіно про домашнє насильство і токсичні стосунки

Аліна Панасенко народилася в місті Сєвєродонецьк. Після закінчення хіміко-біологічного факультету Сєвєродонецького ліцею вступила до Київського університету імені Карпенка-Карого на сценариста. Паралельно навчається у школі концептуальної та артфотографії MYPH.

Зараз ви читаєте новину «Батько із сином станцювали на вулиці після сварки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 66
Голосування Гурти "Океан Ельзи" та "Один в каное" презентували кліп на спільну пісню "Місто весни". Які найцікавіші дуети з’явилися останнім часом на українській музичній сцені?
  • "Океан Ельзи" та "Один в каное" - "Місто весни"
  • Тіна Кароль та Kazka – "Зірочка"
  • Jamala та alyona alyona – "Жалі"
  • Бумбокс та Саша Чемеров – "Любила"
  • Тіна Кароль та Latexfauna – Bounty
  • Jamala та TAYANNA – Моя земля
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути