Зеленський отримав усю владу в країні

Після парламентських виборів в Україні зникла система стримувань та противаг.

Верховна Рада завжди була місцем для дискусій. Президентам доводилося узгоджувати власні "хочу" із парламентськими. Створення коаліції нагадувало торги. За лояльність фракцій переможець мав іти на компроміси. Відтепер це в минулому. "Слуга народу" може сформувати однопартійну більшість і не залежати від інших політсил.

Президент Володимир Зеленський контролюватиме не тільки свій Офіс. У його розпорядженні — парламент, Кабінет міністрів і силовий блок. Щодо судів теж не варто плекати ілюзії — судова система неодноразово доводила гнучкість хребта. Для повноти картини президенту залишилося заручитися підтримкою мерів і місцевих рад. Також досягти взаєморозуміння з олігархами. Угода реалістична. Поки легітимність нового президента висока, відкрито воювати з ним — програшна стратегія. Законодавчі віжки залишаються в руках президентського Офісу. Жодна фінансово-промислова група блокувального пакета не має.

Зеленський тепер може все. На рівні інститутів його ніщо не обмежує. Але проблема в тому, що ніхто не знає, на які бажання він розтратить свою владу. Це можуть бути давно назрілі реформи, які виведуть країну із застою. Або навпаки — низка помилок, за кожну з яких ми заплатимо якістю життя.

У цій невизначеності є лише один маяк — міжнародні донори. До війни Київ міг лавірувати між Заходом і Сходом, поперемінно беручи в борг у Москви та Брюсселя. Тепер закордонна "тумбочка із грошима" залишилася одна. Кошти з неї можна брати лише під конкретні зобов'язання.

Українська бідність — єдиний фактор, що стримує будь-якого політика. Наш економічний суверенітет умовний. Це вселяє надію як мінімум на те, що багато перезрілих реформ удасться втілити в життя. Тому що Зеленський не зможе пояснити Заходу їх "непроведення" протидією парламенту чи Кабміну.

Безумовно, президент може вирішити, що західні умови йому не підходять. Тоді українці, які твердять, що "гірше вже не буде", переконаються у своїй неправоті. Економічним законам байдуже до наших бажань.

×