Президент підписав зміни до законів про держзакупівлі. Він дозволяє держпідприємствам розпоряджатися значними коштами без оголошення тендерів, скорочує процедуру проведення конкурсів тощо. Це дозволить крутити за корупційними схемами 250 млрд грн, уважають експерти.

— Зміни були ухвалені для того, щоб максимально акумулювати у ріках влади фінансовий ресурс для проведення передвиборної кампанії, — каже директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран, 71 рік. — Кошти "вимиватимуть" передусім із місцевих бюджетів. Ніхто не контролюватиме, скільки грошей витрачатимуть на товар чи послугу. Закупки здійснюватимуть за завищеними цінами.

Потім ці суми з рахунків комунальних підприємств, звичайно, повертатимуться до рук місцевої влади. І вона на своєму рівні витрачатиме їх на підкуп виборців, який триває на повну — купують пайки, окуляри, тонометри. Замість ремонтів доріг, прибудинкових територій, комунальних мереж.

Закон зберігає вимогу оголошувати ключову інформацію про угоди. Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки й Контрольно-ревізійне управління зможуть активно відстежувати такі закупівлі. Але контролю цих органів недостатньо. Прокуратура часто закриває очі на порушення. А от тиск громадськості може змусити її реагувати. Так сталося, коли держпідприємство "Центр державного земельного кадастру" купило у структури, що належить депутату-"регіоналу", кілки для розмітки території за 4,9 мільярда гривень. Після хвилі протестів були відправлені запити до Генпрокуратури, президента. Угоду розірвали.

Закон про тендери вдарить по малому і середньому бізнесові. Раніше повідомлення про тендери слід було розмістити у віснику держзакупівель: коли будуть торги, які умови. І це давало можливість будь-кому брати участь у них. Тепер підприємці таку можливість утратили. Мільярди розподілятимуть між своїх.

×