Верховна Рада ухвалила в першому читанні підготовлений депутатами фракції Партії регіонів Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком проект закону "Про основи державної мовної політики". Він пропонує офіційно використовувати інші, крім української, мови в роботі місцевих органів влади — якщо певною мовою спілкуються понад 10% місцевого населення.

— Реально це зробить офіційною російську мову. Хоча формально вона має не більше прав, як і інші 17 мов нацменшин, — говорить 49-річний Володимир Кулик з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Кураса. — Досі мовна політика ґрунтувалася на Законі "Про мови в Українській РСР" 1989 року та Європейській хартії регіональних мов, яку Верховна Рада ратифікувала 2006-го.

Закон має набути чинності одразу після публікації. Але його виконання потребує чималих коштів — на переклад документів, виготовлення бланків і вивісок, підготовку чиновників, викладачів, вихователів, правоохоронців, суддів. У бюджеті грошей на це ніхто не передбачав. Тобто, або закон ухвалять формально й він не діятиме, або його впроваджуватимуть поступово. Тобто діятиме він лише для російської мови: викладачі й чиновники її знають, бланки перекласти легко, підручники є. Також є певні можливості для впровадження румунської на Буковині та угорської на Закарпатті. Для носіїв усіх інших мов меншин проблема їх вільного використання залишиться.

Також новий закон надає великі можливості використання російської у книговиданні, кінематографі, рекламі. Наприклад, 75 відсотків української на телебаченні ніхто не вимагатиме. Іноземні кінофільми дублюватимуть російською, бо прокатникам так вигідніше — ці стрічки можна пустити на більший ринок. Так само вона проникне на ринок реклами.

Найбільше постраждає українська, бо її стане менше. Але все-таки вона потужна і в багатьох сферах залишиться. Натомість закон ніяк не захистить гагаузьку чи караїмську, кримчацьку чи ідиш. Ці мови перебувають на межі вимирання — вони вже стали мовами хати чи старечої лавки. Держава має допомогти саме їм. Вести якусь передачу на одному з телеканалів, дублювати вивіски. Болгарській, румунській чи угорській вимирання не загрожує, бо вони є не лише в Україні. Про російську й говорити нічого — це одна з найпоширеніших європейських мов. Їй ніяка підтримка не потрібна, її використовують у всіх сферах, має розвинуту інфраструктуру й традиції вживання. Тому називати її мовою нацменшини чи застосовувати до неї Європейську хартію неправильно.

×