Десь у ці дні 1943 року загинув мій дід. Він визволяв Київ. Той, хто був з ним поряд і кому пощастило вижити, розповів: коли вони перебралися через Дніпро, на п"ятьох залишилися один автомат і одна пара черевиків. Черевики були на моєму дідові. У них він біг і кричав "ура". Потім черевики дісталися тому, кому пощастило вижити.
Взяття Києва було грандіозним подарунком радянському народові до чергової річниці Жовтневої революції. Із втратами не рахувалися.
Подарунки до 7 листопада завжди були особливими. На початку — прем"єра фільму "Чапаєв", рубінові зорі на Кремлі. Пізніше — Останкінська телевежа в Москві або метрополітен у Києві. За стаханівських часів із нагоди свята зубні лікарі обіцяли потроїти норму видалення зубів, науковці — збільшити кількість відкриттів.
Та були й інші презенти. Святкування Жовтня 1929 року на Україні позначилося особливо. Йосип Сталін особисто написав до "Правди" статтю "Рік великого перелому", закликавши до "рішучого наступу на кулака". Після цього нас стало на сім мільйонів менше, а може, й на десять. Це хто як рахує. Бо вже 15-ту річницю українці "відзначили" голодомором.
15-ту річницю українці "відзначили" голодомором
І пішло... "Трійки" намагалися перевиконати план по зачистці ворогів народу. 20-ту річницю Великого Жовтня "відзначили" першим масовим розстрілом соловецьких в"язнів. Капітан НКВС Михайло Матвєєв міг би навіть потрапити до Книги рекордів Гіннеса. 27 жовтня, 1, 2, 3, 4 листопада він власноруч розстріляв 1111 чоловік. Серед них — Матвія Яворського, Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валер"яна Підмогильного, Миколу Зерова, Марка Вороного...
Нещодавно українські комуністи заявили, що знову хочуть офіційного відзначення 7 листопада. Невідомо, нащо воно їм треба. Саджати в тюрми чи розстрілювати політичних опонентів тепер не можна. Розкуркулювати багатіїв Компартії теж не з руки — вони тепер з ними в одній коаліції. Можна, звичайно, уявити колись традиційний військовий парад на чолі з лідером КПУ Петром Симоненком — якщо він, скажімо, замінить на посаді міністра оборони Анатолія Гриценка... Було б кумедно.
А ще кумедним видається пояснення комуністів: мовляв, треба встановити "історичну справедливість". "Сьогодні ми повинні бути і історично свідомі, і патріотами першого етапу створення держави в Україні, бо завдяки 7 листопада і подіям, пов"язаним з Великою Жовтневою соціалістичною революцією, у нас і було встановлено державність в Україні", — каже Петро Симоненко. Ось воно як — мало не День незалежності України.
Заради справедливості слід сказати, що святкування 24 серпня в нас часто нагадує колишнє 7 листопада. Врощене за 70 років у свідомість так просто не зникає. Так само відкриваємо станції метро, звітуємо про здобутки, проводимо паради чи марші й запускаємо салюти. Доки все це триватиме — доти згадуватимемо й 7 листопада.
Коментарі