— Голова Верховної Ради Криму Константинов і новообраний прем'єр Аксьонов співпрацюють із військовими Чорноморського флоту Російської Федерації. Беруть участь у плануванні та здійсненні провокацій переодягненими військовослужбовцями, — доповідає голова СБУ Валентин Наливайченко 28 лютого позаторік на засіданні Ради національної безпеки та оборони у залі засідань Верховної Ради.
Присутні близько 50 осіб. Серед них — прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, перший віце-прем'єр Віталій Ярема, в. о. міністра оборони Ігор Тенюх, міністр закордонних справ Андрій Дещиця, глава МВС Арсен Аваков, генпрокурор Олег Махніцький, голова Нацбанку Степан Кубів, керівник партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Головує спікер та в. о. глави держави Олександр Турчинов.
Обговорюють ситуацію в Криму. Мають вирішити — чи протистояти там агресії Кремля. Тоді саме півострів захоплювали російські війська. Вони були без розпізнавальних знаків. Видавали себе за місцевих жителів.
Оприлюднена 22 лютого 2016 року стенограма засідання РНБО свідчить, як на події в Криму реагувала київська влада.
— Наші військові й силовики деморалізовані. Спецпризначенці з "Беркута" перейшли на бік ворога. Аеропорти беруть під контроль переодягнені військовослужбовці, — каже Наливайченко. — Військова частина аеропорту "Бельбек" оточена, по периметру стоїть важка техніка. Нагнітають ситуацію й чекають, що хтось з українського боку зреагує на провокації. Це дасть їм привід застосувати зброю. І є масова підтримка населенням дій Росії.
— Під прикриттям навчання російські війська концентруються уздовж кордону, — говорить в. о. міністра оборони Ігор Тенюх. — Це підготовка до вторгнення — на київському, харківському та донецькому напрямках. Командувач російським Чорноморським флотом сказав, що вони підуть до кінця.
Ми не готові до повномасштабної війни. Потрібен час, жорстка реакція світу, його допомога. У нас немає армії, вона системно знищувалася Януковичем. Зі всієї України можемо зібрати близько 5 тисяч військовослужбовців. Кинути їх у Крим. Але ми їх там просто покладемо. А що робити з тисячами кілометрів кордону та підготовкою Росії до вторгнення? Якщо її війська зранку зайдуть у Чернігів, то ввечері будуть у Києві.
— Яка боєздатна складова наших сил у Криму? — запитує Турчинов.
— Готових застосувати зброю — до 2 тисяч. З російського боку — понад 20 тисяч осіб, — каже Тенюх.
— Москва піде до кінця. А ми, на жаль, не готові до воєнної операції, — говорить прем'єр Арсеній Яценюк. — Треба, щоб агресію Росії розглянули в Раді безпеки ООН, залучати ОБСЄ. Потрібно ідентифікувати осіб, які захоплюють об'єкти. Зібрати фото- та відеодокази. Чи має Росія право збільшувати чисельність військового контингенту в Криму?
— Не має, але ми це не контролюємо. Їхні десантні кораблі заходять на будь-яку точку узбережжя, — відповідає Тенюх.
— Агресія Росії може перерости в повномасштабну війну. До цього треба готуватися, — каже Турчинов.
Доручає силовим структурам затримати сепаратистів на півострові. Через засоби масової інформації пояснювати кримчанам, що Київ їм не ворог, перетягувати на український бік тамтешні еліти.
— Дії в Криму можна кваліфікувати як збройний напад. Є підстави запровадити воєнний стан, — каже генпрокурор Олег Махніцький.
— Запровадження воєнного стану — це оголошення війни Росії, — говорить Яценюк. — Буде заява Москви "о защите русскоязычных граждан". Цей сценарій написала Росія, і ми в нього ліземо. Треба вирішувати через політичні консультації й іноземних посередників. Потрібно виграти час, щоб реформувати силовий блок.
Засідання переривають, бо Турчинову дзвонить голова Держдуми Росії Сергій Наришкін. Після розмови Турчинов переказує: Наришкін передав погрози від Путіна й натякнув на введення військ не тільки до Криму.
Турчинов ставить на голосування питання про запровадження воєнного стану.
— Ви що, не бачите, що я руку тримаю? — перериває Тимошенко. — Путін хоче реалізувати абхазький сценарій. Тільки й чекає, щоб ми дали привід. Саакашвілі повівся на його провокацію — і програв. Якби в нас був шанс виграти в Путіна, я б підтримала активні дії. Закордонні партнери просять не робити жодних рухів. Маємо їх послухати. Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю. Ніякого воєнного стану. Маємо вести себе, як голуби миру.
— Американці й німці просять нас не вдаватися до активних дій. Бо Путін використає це для початку вторгнення, — говорить Наливайченко.
— Росіяни будуть рахуватися лише з сильними, — каже Турчинов. — Нам потрібна мобілізація. Треба перекидати війська із заходу на південь і схід.
— Якщо танки їздитимуть вулицями міст — це спровокує паніку, — перебиває Тимошенко.
— Ще більша паніка буде, якщо російські танки поїдуть Хрещатиком, — говорить Турчинов. — Мусимо бути спроможними захищатися. Навіть якщо не дочекаємося допомоги Заходу. Тому ставлю на голосування рішення про запровадження воєнного стану.
"За" голосує тільки Турчинов.
Наша військова еліта виявилася безпорадною
— Дуже важливо, що стенограму засідання Ради нацбезпеки й оборони оприлюднили. Українські політики навчаться відповідати за свої дії. Адже немає нічого таємного, що не стало б відкритим, — каже 56-річний історик Ярослав Грицак.
— Для правлячої еліти з 1991 року реформи не були пріоритетом. Країну утримували для владарювання, політичних і економічних маніпуляцій. Не забуваючи про власні інтереси, — продовжує Грицак. — Армії не було і за часів Кучми. Ми дуже недооцінювали російську загрозу. Мало хто казав: вона — реальна.
В історії країни це перший документ із прихованого обігу, який так швидко став доступний громадськості. Пам'ятаємо ситуацію з плівками майора Миколи Мельниченка. Але то був скандал. Випадок зі стенограмою означає — дискусії в політиці вперше стають відкритими. Це — переломний момент. Україна відв'язується від пуповини російського світу.
Наша військова еліта виявилася безпорадною перед загрозою з боку Росії 2014 року. А в ширшому плані — проти розармлювання України. Вона спостерігала, як країна втрачала свою воєнну силу. Бо армійську структуру помножили на радянський спосіб мислення. Обоє передбачають ієрархію, приймання наказів зверху без обговорення, неможливість ведення дискусій. Маю надію, що колись міністром оборони буде не військовий, а громадська, політична чи публічна фігура. Структура армії вимагає перезавантаження. Не думаю, що воно може вийти із середовища самої армії.
Можливо, оприлюднення стенограми є частиною політичної боротьби. Припускаю, це вигідно тим, хто боїться посилення позицій Юлії Тимошенко перед можливими достроковими виборами до Верховної Ради. Для неї це — втрата репутації. Бо на публіці вона вдавала з себе яструба, яким насправді ніколи не була.
Назар ВАЛЬЧУК
3 
1
Коментарі
2