Ціна централізованого опалення житла безпідставно завищена й щороку вимиває з кишень громадян 12 млрд грн. Про це свідчить дослідження голови правління громадської організації Громадський комітет захисту прав громадян Миколи Козирєва, 74 роки.
— Я проводив дослідження в дев'яти обласних центрах, — каже Микола Козирєв. — Розрахунки робив згідно з даними управлінь житлово-комунального господарства. Виявляється, що нині в Україні 12 мільйонів квартир користуються централізованим опаленням, це понад 600 мільйонів квадратних метрів житла. На кожному "квадраті" родина переплачує в середньому 17 гривень. Якщо цифри перемножити, то виходить близько 12 мільярдів у рік. Це я ще не обраховував гарячу воду, а також, на скільки справедливо встановлена вартість однієї гігакалорії тепла.
На основі чого проводили розрахунки?
— По-перше, брав до уваги середню температуру повітря в опалювальний період. Проблема в тому, що комунальники використовують нормативи 100-річної давності, коли були холодніші зими. У Києва нормативна температура становить 1,1 градуса морозу за Цельсієм. Хоча фактично з позаминулого року середня температура була не нижчою за 0,7 градуса. У Луганську обраховують по мінус 1,6 градуса, а там насправді 0,3. У Миколаєві застосовується 0,4 градуса, хоча 2011-го було плюс 2,35. Оскільки середня температура кожної зими інша, мають робити перерахунок витраченого тепла в кінці опалювального сезону. Але в Україні немає методики перерахунку. І ніхто її й не збирається впроваджувати.
По-друге, є розрахунки кількості гігакалорій тепла, які споживає кожен конкретний будинок — щоб у приміщенні була температура 18 градусів. Такі розрахунки зробили проектанти будинків. Але ці цифри не вигідні комунальникам. Вони використовують свою формулу — скільки в середньому йде тепла на обігрів одного квадратного метра житла. Ця формула затратніша для споживача тепла. Він платить більше.
Нацкомісія з питань регулювання комунальних тарифів надала уряду нове обґрунтування підвищення тарифів. Наскільки воно справедливе?
— Це просте підвищення цін. Пояснюють, що здорожчали затрати на газ, електрику, а отже і збільшилася собівартість послуги. Такий підхід я називаю вульгарно-економічним. Якби в нас була економіка раціонального ведення господарства, обґрунтування було б науковим.
1967-го затверджували науково обґрунтовані нормативи на опалення. За часів незалежної України діяли нормативи опалення будівель за довідником "СНіП 2.04.05-91*У". 1994 року ці розрахунки викинули котові під хвіст і прийняли довідник "КТМ 204 Україна 244-94". У ньому застарілі енерговитратні нормативи — у 1,5 разу завищені.
Чому так відбулося?
— Із 1995 року державу стали активно приватизувати. Нові власники теплопідприємств не вкладають у теплозбереження, а просто натягують тарифи. Їм треба отримати прибуток і перекрити всі витрати — у тому числі безгосподарні, неплатежі населення. Таким чином маскують кризову ситуацію в комунальному господарстві.
Коментарі
1