Минулого тижня голові уряду РФ Дмитру Медведєву було представлено "інноваційного вітчизняного робота" у вигляді слона. Презентація завершилася ганьбою. Чудо "науки й техніки" насправді зібрали з дитячого конструктора лего імпортного виробництва.
Не менш показовою і ганебною виявилася кількома днями потому публічна демонстрація демократичних надбань Московії, яка також навіяла спогади про лего. Маю на увазі широко розрекламовані дебати Ігоря Гіркіна (полковник розвідки Збройних сил РФ. Причетний до захоплення Верховної Ради Криму, керівник російського диверсійного угруповання у Сімферополі, а потім у Слов'янську Донецької області. З травня до серпня 2014 року — "міністр оборони" самопроголошеної ДНР. — ГПУ) з Олексієм Навальним.
У притомних людей ця подія викликала здивування. З одного боку — лідер сучасного опозиційного руху, надія демократично налаштованих московітів. З другого — військовий злочинець, маніяк, який від кривавого бандита Мотороли відрізняється лише рівнем освіти.
Про що в нормальному суспільстві відомий політик може говорити з визнаним убивцею? Лише про політичну відповідальність за розпалювання руйнівної для власної країни війни і про кримінальну відповідальність за вчинені на території України злочини.
Навального ж із Гіркіним зрівняли у статусі і запропонували поговорити про те, як у рідній Московії перемогти корупцію, вибудувати нові відносини із Заходом і що робити з українським Донбасом. Бо обидві персони, бачте, є ймовірними претендентами на кремлівський трон.
Не вдаючись у деталі "дискусії" — вона для нас мало цікава, зазначу: лідер опозиції виявився гідним свого кривавого співбесідника.
Опоненти зійшлися не лише у поглядах на майбутнє Росії. Навальний, приміром, не вважає Гіркіна військовим злочинцем, хоча той вчергове зізнався, що прийшов на Донбас зі зброєю і "сам себе призначив главою ополчення", а гроші на терор взяв у вже окупованому Криму. Війна в Україні Навального не влаштовує не через безглузді смерті людей, а тому що це надто "дорога штука і знищує економіку". Загалом же "росіяни — розділений народ", і його слід захищати, де б він не жив. Не рахуючись із чужою кров'ю. Війну Гіркіна до переможного кінця Навальний начебто не підтримує (знову ж таки — дорого), але й здавати окуповані Крим та Донбас планів не має.
До чого тут лего, спитаєте?
Будь-який конструктор є набором певних деталей. І зібрати з нього можна лише виріб із конкретними характеристиками. Для Дмитра Медведєва, аби качнути бюджет на вітчизняні "нанотехнології", зробили "бойового слона". Для Московії загалом — 17 років тому зібрали Путіна. І тепер тішать місцеву і світову громадськість ілюзіями, що, розібравши Путіна, з випестуваних нинішньою путінською реальністю деталей можна зібрати якусь іншу політичну конструкцію.
Інженерна брехня. З нинішнього лего московітів може вийти лише простіший або складніший (через відхід від "фабричного" варіанта), але виключно Путін. У подобі Жириновського, Гіркіна або, як найдемократичнішого із можливих російських варіантів, — Навального. Який також не має принципових заперечень проти знищення України заради "об'єднання земель великої імперії".
9 
1
Коментарі