
Із відкритим листом до свого предстоятеля — митрополита Онуфрія, який очолює Українську православну церкву Московського патріархату, звернулася громада із села Круголець Шумського району на Тернопільщині. Разом зі своїм священиком Олегом Шліхтою. Подаємо уривки:
Ваше Блаженство!
Ми, клірики і парафіяни УПЦ, звертаємося до Вас у нинішній тяжкий для нас всіх час не з гнівом і обуренням, а з глибоким болем і переживанням за святу Церкву Православну. Ми поступово один за одним губимо приходи, нам тепер нічого втрачати. І саме тому змушені відверто сказати: ваше мовчання і негласна підтримка політичного курсу патріархії (у Москві. — "ГПУ") є основною причиною розколу, що відбувається в УПЦ. В нас забирають храми, а ви непомітно втрачаєте паству й не відчуваєте цього. Патріарх (московський Кирило. — "ГПУ") це називає гонінням на Руську церкву. Це неправда. Люди не вірять патріархові, вони не знають, що думати. Вони втрачають (на війні. —"ГПУ") своїх дітей, синів і батьків. І слухаючи патріарха, — бо вашого слова не чутно — наші віряни впадають у відчай.
Ви не можете цього не чути — і мовчите, не можете цього не бачити — і заплющили очі. Ми просимо вас потурбуватися про свою паству, що живе в Україні, доки Господь судив бути цій землі українською. Ви ж поводитеся як російський найманець.
Ми опинилися між молотом і ковадлом. Між горем свого народу й ворожою щодо цього народу позицією патріархії. Аби зберегти церкву, ми змушені говорити людям те, що суперечить вашим прихильним до патріарха діям і словам. Сьогодні склалася ситуація недовіри духовенству ввіреної вашому керівництву церкви, тому що церковні люди не вірять ні митрополитові Київському, ні патріархові Московському. Ми не обмануті ніякою антиросійською пропагандою — в нас просто є совість, якісь знання і глибока повага до церкви.
Церковний народ не вірить своїм пастирям — ось у чому біда.
Невже ви цього не помічаєте? Невже боротьба за свою посаду і страх втратити благовоління патріарха перемагає страх Божий? Ми від вас не ухиляємося, а ви, ваше блаженство, намагаєтеся від нас ухилитися. Настав час, коли не можна слухати патріарха без болю в серці, без страху за майбутнє нашого народу і нашої церкви. Він надто далеко зайшов у своїй політичній діяльності. Рівно настільки, наскільки "православна армія Новоросії" заглибилася на територію України.
А вчора він нагороджував за внесок у духовну просвіту Дмитра Кисельова (російський телеведучий, один із головних пропагандистів Кремля. — "ГПУ"). Людину, яка сіє ненависть між нашими народами і сплітає чорну брехню на Україну. Головний імперський наклепник виконує державне замовлення — і Бог йому суддя. А патріарх беззастережно сприяє поширенню цієї брехні на церковних каналах.
Однак ви наполягаєте обов'язково поминати його (під час богослужіння. — "ГПУ"), ще й уголос. Це сіє розбрат між людьми. Ви вимагаєте від людей надприродної любові, не проявляючи її до них взаємно. Поминання патріарха не принципове в літургічному житті церкви, і ви це прекрасно знаєте. Ми поминаємо вголос вас, як предстоятеля Української помісної церкви, а також місцевих єпархіальних архієреїв. Патріарх — єпископ столиці сусідньої держави та предстоятель своєї помісної церкви. Виголошувати йому многоліття на приходах, де оплакують сотні загиблих на війні з російськими найманцями, — безглуздо. Як безглуздо також переслідувати священиків, які цього не роблять.
Для всіх мислячих і люблячих церкву людей абсолютно зрозуміло, що патріарх цілком підтримує державну політику Росії, що веде сьогодні війну з нашим народом. А патріарх виступає її ідеологічним рушієм. Київська митрополія УПЦ вимушена бути складовою ідеологічної системи російської пропаганди. На духовенство чинять тиск архієреї, добре проінструктовані з імперського центру. Наша совість не дозволяє проголошувати з амвона московські циркуляри, в яких збройний конфлікт між Росією і Україною називають "внутрішньоукраїнським протистоянням".
Патріарх не за церкву свою вболіває, а за "величезну імперію від океану до океану". Його священики відверто благословляють російських солдатів і людей на "священну війну". Служать подячні молебні за перемогу російської зброї. Але в кого ця зброя стріляє? Вона вбиває українців! Невже патріарх нічого цього не бачить?
Чому ви не попросите його зупинити цей гріх лукавства й обману? Чи, може, заповіді Божі, що бажати чужого й говорити неправду є гріхом, неактуальні для вас?
У вас вистачить мужності подивитися в очі тим, хто, покалічений і знедолений, приїжджає зі Сходу України? Тим, хто бачив священиків нашої церкви, які проклинали наших воїнів як ворогів церкви? А нам доводиться зустрічатися і з біженцями, і з солдатами та їхніми матерями. Вони благословляли своїх синів — на противагу вашому мовчанню — не на священну війну, а на виконання свого християнського та громадянського обов'язку.
Благословляємо й ми, тільки оглядаючись, щоб архієрей не побачив. Бо нашу армію й нашу державну владу наша церква вважає "не православними". А російський президент — "православний"?
Ні, не "Правий сектор" і не фанатики націоналісти є причиною розколу в УПЦ, а поступова втрата її духовенством підтримки в церковного народу.
Ви мовчите. І таке враження, що не відчуваєте цього болю.
30 парафій Української православної церкви Московського патріархату перейшли до УПЦ Київського упродовж 2014-го. Про це торік 7 грудня в Чернігові заявив патріарх Київський Філарет, 86 років. Найбільше — у Рівненській єпархії. Хоча такі є і в Київській, і в Дніпропетровській, і на півдні України.
— Але це тільки початок переходу, — додав.
— В тех регионах, где наиболее активны националистические группировки, происходили случаи вандализма, поджогов храмов, распространялись листовки и плакаты, разжигающие межконфессиональную и межнациональную рознь, — заявив патріарх московський 68-річний Кирило (Гундяєв) на архієрейських зборах у Москві 2 лютого. — Только за минувший год раскольники силовым путем незаконно захватили не менее 18 храмов в Ровенской, Винницкой, Тернопольской, Львовской и других областях.
Предстоятель Російської православної церкви має на увазі храми підпорядкованої йому УПЦ МП, яку очолює митрополит Онуфрій (Березовський), 70 років. Винуватці — "раскольнические организации — прежде всего, представители так называемого филаретовского раскола", як називає Гундяєв Київський патріархат.
Коментарі