Директор Міжнародного центру перспективних досліджень Володимир Нікітін, 62 роки, вважає, що дозволи на післядипломну діяльність випускнику мали б надавати професійні об"єднання.
Україна прагне в Європу. Що це мало б означати для української освіти?
— Там немає єдиної системи освіти. Але якщо ми хочемо йти в Європу, то маємо насамперед розуміти, як там працює суспільний механізм і ринок праці, щоб наші діти могли спокійно жити в будь-якій країні ЄС або створювати Європу в Україні. Ми не наблизимося до європейської освіти, якщо скопіюємо їхні навчальні плани. Слід запроваджувати насамперед стандарти життя. Потім маємо подумати, у чому наші переваги і в чому можемо себе проявити. Україна свого часу була потужним центром підготовки студентів для країн Близького Сходу, Африки, Латинської Америки. Це давало великі кошти для бюджету. А також підвищувало систему освіти: навчитися можна тоді, коли вчиш іншого. Якби наша освіта відновила цю функцію, то значно наблизилася б до Європи.
Чи не забагато в Україні вузів?
— Базова освіта важлива тому, що вона формує громадян. А вища має готувати тих, хто буде рухати суспільство. Вона є визначальною для успіху країни.
Але масова вища освіта — це нонсенс. У нас є культ диплома, особливо державного. Значна кількість вузів видають молодим людям дипломи, але не готують їх ні до ринку, ні до життя. В одному з українських міст я бачив оголошення про те, що фірмі потрібен юрист, але зазначалося, щоб випускники місцевого вузу не турбували. Парадокс: у країні ціла армія випускників із дипломами, а на ринку праці дефіцит спеціалістів. Хорошого юриста чи інженера знайти важко.
Наскільки загрозлива для вищої освіти її корумпованість?
— Легалізація хабарів у вузах обурює. Склалася чітка система оплати за кожен залік та іспит. Ситуація в освіті сприяє створенню уявлення, що все купується. На Заході теж багато чого купують, але все ж таки існують стримувальні механізми, критерії поведінки, інститути нагляду й покарань.
Погано, що у нас немає впливу професійного співтовариства на систему освіти. Світова практика така: диплом видає вищий навчальний заклад, а ліцензії й дозволи на діяльність — професійні об"єднання, які висувають свої вимоги.
Масова вища освіта — це нонсенс
Чи якісна в Україні приватна освіта?
— Та в нас її нема. Є лише приватні форми закладів. Вони мають приблизно такі ж програми, як і державні, бо це вимога для отримання акредитації й видачі дипломів. Але нема такої системи приватної освіти, яка надавала б можливість студенту вчитися за індивідуальними програмами. На Заході це є. Особливо якщо студент з другого-третього курсу вже пристроєний до роботодавця. Навіть у Росії так роблять. Їхні олігархи з дозволу держави створюють свої навчальні заклади під новітні програми. Бо вже зіткнулися з тим, що система управління країною і корпораціями не забезпечена кадрами, вузи їх не готують.
Нині чимало шкіл стають спеціалізованими чи гімназіями. Чи може звичайна школа дати добрі знання?
— Нормальні знання може дати будь-яка школа, незалежно від назви. Але якщо там є люди, які розуміють своє призначення.
Чи велика різниця у якості освіти сільської школи і міської?
— Сільське життя влаштовано принципово інакше, ніж міське. Воно ґрунтується на традиціях і родинних стосунках. Міське — на твердих правилах і законах. Тому до життя в місті можна підготувати лише в міській школі. Хоча і в сільській може вирости інтелектуал. Але потрапивши до міста, він не зможе одразу стати лідером і успішно реалізуватися.
Чи варто з першого класу змушувати дітей вивчати іноземні мови?
— Мови треба опановувати з дитинства. Акцент на українську ідеологічно правильний, але економічно важливо вивчати англійську й інші. Бо в нинішньому глобалізованому світі без цього не можна нормально працювати. Вимога дня — багатомовне й багатокультурне виховання. Цього наша школа поки що не дає.
Що краще робити дітям у вільний від навчання час — відпочивати чи додатково вчитися?
— Нині відпочивати взагалі не виходить. Життя має бути заповнене, а дитяче дозвілля — організоване, насичене й корисне, яке розвивало б.
В англійських приватних школах було два провідних предмети — грецька мова і футбол
Колись в англійських приватних школах було два провідних предмети — грецька мова і футбол. Вважали, що грецька виховує формальне мислення і терпіння, а футбол — лідерські якості та витривалість. Ці чотири якості — найважливіші для виховання майбутніх лідерів.
Чи престижними є освіченість та інтелектуальна діяльність?
— Засоби масової інформації підняли тільки престиж роботи у сфері шоу-бізнесу — візажистів, продюсерів, артистів, співаків. Усе це відтворюється через "Фабрики зірок", гламурні тусовки, фестивалі тощо. Створюється враження, що це дає легкі гроші. Але насправді поряд існує інший світ, де роблять великі програми й проекти. У системах прийняття рішень, бізнесі, міжнародних відносинах потрібні освічені люди, і там триває жорсткий відбір.
2 
35413
Коментарі