Цей рядок із радянської частівки знову на слуху в зв'язку з нерадісними подіями в українській атомній енергетиці. Навесні на Південноукраїнській АЕС виявили проблеми з паливом виробництва американської компанії "Вестінгауз". Його вивантажили і до закінчення розслідування експлуатувати заборонили, але зупинені енергоблоки простоюють і щодня завдають державі багатомільйонних збитків.
Звідки взагалі взялося американське паливо в українських реакторах? Історично Україна закуповує ядерне паливо в Росії. У шалених 1990-х ці поставки здійснювали, як і все тоді — за бартером, із використанням "сірих" схем. І якщо одні олігархи заробляли собі статок на газових схемах, то інші — на атомних. Імена цих героїв і сьогодні на слуху — це депутати-підприємці Давид Жванія та Микола Мартиненко.
Зрозуміло, що цей дерибан не міг тривати вічно. В Україні вирішили діяти радикально і привабили другого постачальника ядерного палива — американську компанію "Вестінгауз". Вважали, що в чесній конкуренції між двома постачальниками переможе найсильніший, а країна отримає дешевше і якісніше паливо. Ідея здорова. Однак виконання — наше рідне, козацьке.
Як з'ясувалося з оприлюднених сайтом "Економічна правда" матеріалів перевірки "Енергоатому", в поставках американського палива виявився замішаний посередник, завдяки якому сума угод тільки за 2011 рік перевищила 100 млн євро. Небайдужому спостерігачеві української державної корупції така схема не здасться незвичною. Фокус, однак, у тім, що цього разу "відкати" беруть із... транснаціонального "Вестінгауза"! Однією рукою американські посли зупиняють співпрацю України з МВФ через корупцію, другою — всіма можливими способами лобіюють тіньові схеми свого рідного бізнесу.
Проблема виникла там, де її дуже не хотіли би бачити ні американці, ні українці, — в реакторі. У реакторах радянського зразка американське паливо працює дуже погано: воно згинається і розгерметизовується, ставлячи під загрозу безпеку функціонування АЕС. Американське ядерне паливо в наших реакторах — це як потяги "Хюндай" на наших коліях: зовні гарно, коштує дорого, ламається часто.
Україна — не перша держава, яка вирішила домовитися з кількома постачальниками ядерного палива. До нас на ці граблі наступили чехи — їхня станція "Темелін" зупинилася на кілька місяців через викривлення американського палива. Відтак Празі довелося згорнути співпрацю з американцями. Тож не дивно, що відразу після новин з Южноукраїнська чехи перші забили на сполох.
Американці, щойно запахло смаленим, заявили, що їхнє паливо хороше, а якщо воно і зіпсувалося, то виключно з вини невмілих українських атомників. Державна інспекція ядерного регулювання України про всяк випадок узагалі заборонила застосування американського палива на всіх вітчизняних АЕС. У результаті два південноукраїнські енергоблоки стоять без діла — свіжого палива для них немає, експлуатацію американського заборонив регулятор. А контракт на постачання цього палива між Україною та американцями підписаний. Правда, які штрафні санкції передбачені за відмову від закупівель, ніхто не знає — комерційна таємниця. Отака вийшла диверсифікація.
Цікава штука: Юлію Тимошенко посадили за підписання кабального договору щодо газу з Росією. А ті ж атомники, які уклали контракт з американцями на постачання неякісного палива, ще й через посередника, гуляють собі на волі. Й запевняють: нічого страшного на Південноукраїнській не сталося, тимчасові технічні неполадки, з ким не буває. Але тут, як у тому анекдоті про одесита, що лаяв перукарню, міськраду і уряд СРСР: "Якщо вам не подобається уряд, то чого ви почали з нашої перукарні?". Навіщо Україні такі дорогі й небезпечні експерименти?
Й наостанок: у всіх нормальних країнах історії, подібні до нашої, призводять до відставки керівництва. А в нас багаторічний керівник "Енергоатому" Юрій Недашковський та його парламентські "любі друзі", ніби чахлики невмирущі — ніщо їх не бере. Сидять собі спокійно в своїх кріслах і за "помаранчевих", і за "регіоналів". Нічого особистого, нічого святого — лише бізнес, як кажуть їхні заокеанські партнери.
Утім, хочеться вірити, що нашим керівникам вистачить волі й розуму не доводити ситуацію в українській атомній енергетиці до катастрофи. Як мінімум в атомній галузі необхідно мати відповідальне та професійне керівництво, для якого безпека громадян своєї країни важливіша за гроші.
3 
1
Коментарі
1