— Останні п'ять років Україна успішно будувала міжнародну коаліцію на свою підтримку. Це помітно у порівнянні. Коли Російська Федерація захопила частину Грузії, заклики до підтримки та санкцій не були почуті. Коли така ж ситуація виникла 2014-го з Кримом — на захист України піднялися вся Європа й Америка. Стає очевидно — якби не підтримка міжнародних партнерів, Україна зараз була б "обрубком", відмежованим від моря, — говорить модератор Безпекового форуму молодих лідерів 44-річний Тарас Березовець. Захід відбувається в Центрі Шептицького на базі Українського католицького університету 5 грудня.
— Єдине, чого в Кремлі не врахували — здатності українського суспільства самоорганізовуватися. Україна дуже швидко знайшла собі нових партнерів і створила коаліцію з Америкою та НАТО. Але зараз усі роки старань можуть канути в Лету.
Упродовж останніх трьох років я багато разів бачила, як важливо, щоб мирний процес був інклюзивним. Це розмаїття має включати молодих людей, — каже новопризначена посол України в Канаді Лариса Ґаладза. — Дослідження ООН дають зрозуміти, що молодь втрачає довіру до власних урядів і міжнародних систем, бо почувається виключеною з них. Сподіваюся, за підтримки Канади ситуація в Україні покращуватиметься. Канада підтримуватиме реформи в Україні й демонструватиме успіхи іншим.
До слова запрошують екс-прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, 45 років.
— Наш форум проходить напередодні Нормандського форуму. Маємо визначити — хто у нас друг, а хто ворог. Отже, Німеччина, думаю, — друг. Сподіваюся на франко-німецький альянс. Росія? Тут немає жодних сумнівів — ворог. Тобто троє проти одного, — звертається до присутніх.
— Тепер основна стратегічна мета — сильна успішна країна, незалежна Україна в Європейському Союзі. Росії вигідна ця ціль? Ні. Друге. Україна — член НАТО. Росії теж не подобається ця мета. Якщо хтось не погоджується, можете підняти руку. — Оглядає залу. Руку не піднімає ніхто. — Далі. Сильна українська армія. Повернення цілісності наших територій на своїх умовах. Донбас і Крим. У нас частенько забувають про Крим. Але я не забув. Я був тим, хто розірвав газові контракти із Росією. Замерзли? — всі в залі хитають головою — мовляв, ні.
— Які цілі бачите ви? — знову запитує у публіки.
— Якісна освіта, правосвідомість, — відповідають йому.
— Сильна освіта — значить сильна країна. Ще? Демократія! Правильно, але це я мав на увазі, коли говорив про незалежну Україну. Жодна з наших цілей не збігається із російськими наративами. Я вже втомився казати всім — ми не брати. І ніколи не будемо ними. Росія ніколи не допустить розквіту в нашій країні, а хоче федералізації України. А точніше — розпаду.
Яценюк згадує про 25-річчя підписання Будапештського меморандуму.
— Прошу президента зробити висновки й не приїхати з Нормандії з новим "Будапештом", — додає.
— Україна повинна розглядатися не як безпекова проблема Європи, а як безпековий актив. Україна — це східний фронт Заходу. А сильна, стабільна й процвітаюча Україна означатиме безпечний і захищений Захід, — звертається далі із записаного відео до присутніх американський аналітик Брайан Вітмор. Він переконаний, Україна — це частина Європи, що довгий час була від неї відділена через російську агресію.
— Історія Європи має небагато сенсу, якщо вона не включає Україну. Історія України має небагато сенсу, якщо розглядається окремо від історії Європи, — каже Вітмор.
— Наскільки еволюціонувала європейська солідарність у 2014, 2019 роках? — запитує модератор екс-міністр Остап Семерак, 47 років. Так розпочинають дискусію "Перспективи європейської солідарності з Україною".
— Не можна збудувати успішну країну, не маючи міжнародних перемог. Говорячи про еволюцію солідарності, повинні казати про еволюцію України за останні кілька років. Показали нашу єдність і розуміння національних інтересів, — відповідає Остап Семерак.
— Якщо хочемо бути частиною європейської сім'ї, маємо бути прогнозованими й асоціюватися з правилами ЄС. За останні півроку сповільнилися реформи, інноваційних поки що не спостерігаю. Це негативно впливає на формування солідарності з ЄС. Повинні продовжувати виконувати Угоду про асоціацію.
— Зустріч у "нормандському форматі" в понеділок буде ключовим тестом на послідовність таких країн, як Франція і Німеччина, — його думку доповнює президент Центру вивчення і дослідження політичних рішень Ніколя Тензер, 58 років, із Франції.
Водночас він песимістично налаштований стосовно того, що Росія погодиться на поступки в питаннях врегулювання на Донбасі.
3 
1
Коментарі