— Про своє звільнення я довідався 11 березня з Інтернету. Указ президента з"явився наступного дня, — каже колишній директор архіву Служби безпеки України 32-річний Володимир В"ятрович. — Не очікував, що питання перебування мене на службі президент потрактує, як одне зі своїх першочергових завдань.
Для мене зрозуміло, що звільнення зумовила активна робота нашого департаменту в питанні розкриття історичної правди, — продовжує В"ятрович. — Ми дуже детально пропрацювали тему Голодомору, комуністичного терору, взялися розкривати роль ОУН-УПА у Другій світовій війні і визвольному русі. Нещодавно розсекретили матеріали про дисидентський рух, націонал-демократичний, створення Руху. Це не подобається силам, які бояться викриття діяльності радянського режиму.
Кому передусім не подобається ваша робота?
— Зараз Україною їздить виставка документів з архівів СБУ "Зламані долі. Комуністичний терор в Україні 1918–1991". От у Херсоні стався інцидент із місцевими ветеранами. Виставку закрили. За моєю інформацію, в СБУ готують документи щодо припинення її роботи до кінця року. Гадаю, це теж зумовлено зміною керівництва держави та безпосередньо СБУ.
Як ви потрапили на цю роботу?
— Захистив дисертацію про УПА. Добре знав, як складно працювати в архіві СБУ, де обмежено доступ до документів із грифом "цілком таємно". Написав статтю, що СБУ оберігає секрети неіснуючої держави. Мені подзвонили зі спецслужби й запропонували подати свої пропозиції, як мав би виглядати архів. Я так і зробив. У квітні 2007-го я став радником голови СБУ, а 19 грудня — очолив архів.
З якими проблемами стикнулися на новому місці?
— Не всі погоджувалися працювати по-новому, хоч архів діяв чітко в рамках законодавства. Кілька старших кадровиків, які ще брали участь у боротьбі проти українського дисидентського руху, пішли на пенсію.
Яких змін у роботі архіву побоюєтеся?
— Перешкоджання доступу громадян до інформації, що не містить держтаємниці, згортання роботи електронних архівів, які ми започаткували в кожній області. Або відмова людям в отриманні інформації про своїх рідних і близьких. До прикладу, в архіві є категорія кримінальних справ репресованих. Частина цих людей реабілітовані 1990 року, але сотні тисяч досі вважають ворогами народу. Ці справи під строгим контролем, доступ до них закрито.
Є засекречена справа чоловіка, який слухав джаз
На який час може бути обмежений доступ до таких справ?
— Максимально — 75 років. З іншого боку, є суспільний інтерес до інформації. Скажімо, чомусь каталог про агентурну сітку гестапо відкритий для доступу, а "співпраця з НКВД" — закритий. Закон забороняє розкривати інформацію про органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, але ж ЧК, ГПУ, НКВД і КДБ зараз не є такими органами, як СБУ чи Міністерство внутрішніх справ.
Хто зараз ухвалює рішення про засекречування архівних документів?
— Комісії з розсекречення, що складаються з п"яти-семи людей. Такі створені в кожній області. Якщо документи містять державну таємницю, на них накладають уже український гриф "цілком таємно".
За роки незалежності були вилучення справ з архіву?
— Якщо справа не становить оперативної цінності для СБУ, її знищують. У журналі реєстрації є запис від 1997 року про знищення 12 томів оперативно-розшукової справи Романа Шухевича (один із керівників Української повстанської армії. — "ГПУ"). Але частина документів, які стосувалися Шухевича, збереглися як копії в інших справах діячів ОУН-УПА.
Яку інформацію в архіві досі вважають секретною?
— Документація про атомні об"єкти й оборонні заводи. Чомусь у цю категорію записували справи про порушення прав і свобод людини. Вони становлять 90 процентів усіх засекречених архівів. Це і так звані розстрільні списки 1930-х — протоколи "трійок". В одному томі тисячі людей: прізвища, дати народження, суду, виконання вироку. Й олівцем навпроти — "расстрелять". Ще одна секретна категорія — списки депортованих сімей із Західної України: детальні інструкції, яку родину в який вагон запхати і куди відправити. Є навіть справа чоловіка, який у радянські часи слухав джаз, із купою плакатів і платівок Луї Армстронга. Кожен співробітник служби, який переглядає засекречену справу, отримує доплату до зарплати, бо цього вимагає гриф "цілком таємно".
3 
1
Коментарі
30