Верховна Рада ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс. Серед його новацій — введення домашнього арешту, застави, можливість укладення угоди про примирення між сторонами процесу, посилення ролі адвоката й обмеження прокурора тощо. Документ містить 46 глав і 614 статей.
— Новий КПК має іншу філософію, — зазначає координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман, 39 років. — Він утверджує змагальність сторін у процесі, поменшало обвинувального ухилу, свобода людини стає очевиднішою істиною. Новий кодекс має такі новації, що роблять його сучаснішим — домашній арешт, примирення із правосуддям, засоби електронного контролю тощо.
Президент каже, що КПК вводить рівні права для обвинувачення і захисту. Чи дійсно це так?
— Права дещо урівноважуються, але є українська практика. Прокурор перед початком справи заходить до судді, залишає в нього верхній одяг, п'є з ним каву, править теревені. Тобто, наявні приватно-ділові відносини однієї сторони процесу із суддею. Крім того, часто судді та прокурори пов'язані кумівством, дружніми зв'язками. Вони разом відзначають свята, ходять до саун з дівчатками. Чи може суддя бути об'єктивним до сторони захисту?
Чи побільшає виправдувальних вироків?
— Коли кажуть, що у нас буде 40 відсотків виправдувальних вироків, це маячня. Це означатиме, що кожного третього обвинувачуваного тягали ні за що, а прокурор, слідчий та суддя морочили голову суспільству. Звичайно, підозра може впасти на будь-кого, але на те і слідство, щоб вирішити, чи є сенс переслідувати людину. До суду мають доходити тільки справи, де вина звинуваченого доведена й очевидна.
Тобто практика вибивання зізнання в міліції або посадка невинних за злочини маніяків триватиме?
— А хіба у старому КПК було написано, що людину можна катувати або садити за ґрати невинного? Просто раніше нас, образно кажучи, ґвалтували у неприродний спосіб іржавою арматурою, а тепер ґвалтуватимуть так само, тільки золотим кілком. Буде не так боляче. У нашій системі правоохоронних органів і судів нічого не зміниться, якщо ми не проведемо тотальної люстрації, як це зробили у Грузії.
Наскільки прогресивне введення суду присяжних?
— Вводиться бутафорія, брехня. Це великий недолік цього кодексу. Суд присяжних передбачає непрофесійність його членів, широкий доступ до матеріалів справи. Нічого такого в нас не буде. Так званий суд присяжних задіюватимуть лише у справах, де передбачене довічне ув'язнення й тільки тоді, коли цього захоче обвинувачуваний. Але на таких людей завжди можуть натиснути, щоб вони відмовилися. Єдиний плюс: якщо присяжні винесуть виправдувальний вирок, його не можна оскаржити. Але навряд це буде. Влада використовуватиме присяжних у своїх цілях.
Відтепер захисником може бути тільки професійний адвокат із держреєстру. Що це означає?
— Раніше кожен міг звернутися по захист до правозахисника, юриста, зрештою, родича. Де тепер простій людині взяти гроші на професійного адвоката, якщо вона, наприклад, потерпіла від чийогось синка-мажора? Отже, ця норма драконівська, антиконституційна. Вона зводить нанівець позитив закону.
Новий КПК зобов'язує встановити в залах обладнання для відеоконференцій. Що це дасть?
— Таке обладнання уже працює, наприклад, у Київському апеляційному суді. Адвокат приходить до суду, а засуджений знаходиться у СІЗО, його не треба возити на засідання. Це зручно. Але порушується конфіденційність спілкування адвоката із клієнтом. Він не може порадити, що треба сказати, як сформулювати відповідь, де промовчати тощо.
Положення нового Кримінально-процесуального кодексу
• Будь-які заяви і повідомлення про злочини будуть включатися до Єдиного державного реєстру.
• Особа, щодо якої скоєне правопорушення, вважатиметься потерпілою з моменту подання заяви.
• Вводиться посада слідчого судді, якого обиратимуть на зборах місцевого суду. Він займатиметься вирішенням процесуальних питань у ході досудового розгляду. Тобто, даватиме санкції на арешт та інші запобіжні заходи, погоджуватиме подання слідчих і прокурорів на проведення дій, які обмежують права людей — прослушку, вторгнення в житло, обшук тощо. Але розглядатиме справи по суті.
• Обмежено термін проведення слідства. Якщо раніше його могли різними способами продовжувати до нескінченності, то тепер — до шести місяців або до 12 у тяжких справах.
• Обвинувальний висновок називатиметься обвинувальним актом. Його роль буде іншою, бо слідчі направлятимуть до суду не кримінальну справу, а реєстр матеріалів кримінального провадження, тобто протоколи допитів, обшуків, висновки експертиз тощо.
• Передбачена можливість укладення угоди про примирення між сторонами процесу.
• Введений запобіжний захід — домашній арешт. Взяття під варту використовуватимуть у виняткових випадках.
• Захист звинуваченого може здійснювати тільки професійний адвокат, який є у держреєстрі.
• Адвокат підсудного зможе проводити власне розслідування справи, подавати до суду матеріали на захист свого клієнта, зокрема висновки експертів.
• Суддя бере до уваги тільки покази та докази, які подані під час розгляду справи.
• Вводять суд присяжних, який складатиметься з двох професійних суддів і трьох присяжних засідателів.
2 
1
Коментарі
3