65 років тому на кордоні нинішніх Рівненської і Тернопільської областей поблизу села Гурби відбувся найбільший бій в історії Української повстанської армії. Тоді майже 5-тисячне угруповання УПА було оточене 35-тисячним військом Народного комісаріату внутрішніх справ, на озброєнні якого були танки, авіація, артилерія та бронепоїзд. Майже половина повстанців вирвалася з оточення і продовжила рейд на Полісся. Інші загинули.
Голова Всеукраїнського об"єднання "Свобода" Олег Тягнибок, 40 років, вважає, що нині визнанню воїнів УПА заважає насамперед втручання Росії.
Як оцінюєте той бій?
— Це визначна подія. Було знищено тисячі противників. Це найзнаменитіший бій УПА, приклад української перемоги. З іншого боку, це відповідь скептикам і комуністам, які постійно намагаються применшити героїв УПА, перекручують справжню мету її створення і діяльності. Під Гурбами повстанці проявили себе успішно в бою з військами НКВС.
Чи змінюється українська громадська думка щодо УПА?
— Так, змінюється на краще. Ще десять років тому було насторожене сприйняття українських повстанців, особливо в тих регіонах, де УПА не воювала. Зокрема, в Центральній Україні. До речі, перші частини УПА були створені на Житомирщині. Тамтешні жителі знають це і цим пишаються.
Навіть зомбовані раніше "Кратким курсом истории ВКП(б)" українці, які хочуть бачити нормальне майбутнє своїх дітей, розуміють: УПА не воювала ні під Краковом, ні під Варшавою, ні під Москвою. Повстанці захищали свою землю, родини, господарство. Ті ж Гурби — центр Волині.
Що заважає визнанню воїнів ОУН-УПА?
— Насамперед, втручання зовнішніх сил. Кремль зацікавлений у тому, щоб Україна була роз"єднана, отож постійно посилає нам якихось "політологів павловських". Вони малюють карту України з трьома сортами, штучно ділять нас то по Дніпру, то по Збручу. Ця постійна інформаційна війна з боку Росії заважає консолідації української нації.
До того ж в Україні існують різні проросійські сили, які підігрівають протистояння між "східняками" і "західняками". Звичайно, ми ведемо роз"яснювальну роботу. Наша надія — на нове покоління українців, яке не має радянських стереотипів. Воно вже мислить по-європейськи, дивиться по-іншому і на минуле, і на майбутнє.
Третя причина — абсолютна відсутність політичної волі нинішньої національної псевдоеліти, яка перебуває при владі. УПА можна було визнати давно, якщо не законом Верховної Ради, то указом президента. І поставити на тому крапку, залишити цю тему історикам і вчителям. Натомість це питання залишається темою для спекуляцій у майбутніх виборчих кампаніях.
3 
1
Коментарі
14