Овочі та фрукти за місяць подорожчали на 22%, а за рік — на 72. В інформаційно-аналітичному агентстві "АПК-інформ" також підрахували, що так званий "борщовий набір" із картоплі, моркви, буряку, капусти, цибулі й часнику подорожчав на рекордні 93%. Голова Комітету економістів 37-річний Андрій Новак пояснює такі стрибки цін браком пропозиції вітчизняних товарів на ринку.
— Єдине, що зробила Україна за роки незалежності, — перейшла до ринкової економіки, — каже Новак. — А на ринку ціна формується лише за двома критеріями — попит і пропозиція на товар. Високі ціни в нас через те, що вітчизняна пропозиція низька. На всіх ринках, окрім хіба що продовольчого, панує неукраїнський виробник. І навіть деякі харчі, яких колись було в надлишку, тепер доводиться імпортувати.
Чим збалансувати низьку пропозицію і стабільно високий споживчий попит?
— Інструмент для цього один — висока ціна. Ані виробник, ані торговець не будуть нехтувати такою сприятливою ситуацією. Вони піднімають ціну, щоб отримати максимальні прибутки — це закон ринкової економіки.
На які групи товарів найбільші стрибки цін?
— В основному на продукти харчування, бо без них людина не може обійтися. Цим добре користуються виробники чи торговці. Щоби підвищити попит, їм досить запустити чутку про нестачу якогось товару. Починається ажіотаж, люди змітають продуктів більше, ніж потрібно, іноді на кілька років наперед. Класичний приклад ми бачили на ринку ліків: під час грипу люди купували те, що їм непотрібно і не допомагає. А потім виявилося, що епідемії не було.
Хто найбільше заробляє: виробник, посередник, постачальник чи продавець?
— У найбільшому виграші зараз посередник. Виробник отримає максимальний прибуток, якщо буде великою пропозиція. Бо тоді він сам виходитиме на ринок, без посередників. Але наша проблема в тому, що ми багато споживаємо, але мало виробляємо.
Як українці можуть споживати багато, якщо мало заробляють?
— За різними оцінками, у "тіні" перебуває близько 45 відсотків економіки. Це не якісь підпільні підприємства. Ця "тінь" суто фінансова, яка відображається в зарплатах "у конвертах". Середньостатистична зарплата стосується лише легальних заробітків. Реальна ж зарплата в комерційних структурах приблизно вдвічі-тричі більша. У державному секторі та сфері пенсійного забезпечення цього немає.
Чим держава може впливати на цінову ситуацію?
— Тільки одним способом — забезпечити виробництво товарів. Якщо ж вона за бюджетні гроші підтримує не свого виробника, а іноземного, — це поганий сигнал.
У нас дешевші ресурси і робоча сила. Тобто базові економічні переваги сприятливі, але кінцеві результати — ціни на продукти і товари — зрівнялися з європейськими, а подекуди й перевищили їх. Це тому, що в країні відсутня економічна політика. Навіть відстала радянська економіка працювала за середньостроковою стратегією — по п'ятирічках. Українські уряди працюють із далекоглядністю в один бюджетний рік. Розписують бюджет в інтересах своїх фінансових груп, і на цьому все закінчується.
Хто має реагувати на непомірне зростання цін?
— Антимонопольний комітет має слідкувати, щоб на будь-якому ринку не було змови виробників чи торговців. Уплинути на кінцеву ціну товару він не може. Може лише домовитися, наприклад, із нафтотрейдерами утримувати вартість пального протягом місяця. Але потім ціни все одно стрибнуть, бо продавці захочуть компенсувати недоотримані прибутки.
Підприємці закладають хабарі в кінцеву ціну продукції?
— В економіці всі суми, які відносять до витрат, закладаються у ціну товару. Тобто хабар є одним з елементів собівартості продукції. За все платить кінцевий споживач. Високі ціни свідчать про рівень хабарів у суспільстві.
На скільки відсотків хабарі здорожчують товар?
— У цінах харчів хабарі становлять 10–15 відсотків. Якщо йдеться про дефіцитний товар, як-от гречка, то доходить і до 20-ти. Найвища корупційна "накрутка" у контрактах, які передбачають повернення податку на додану вартість — 30 відсотків.
5 
35413
Коментарі