Кількість засуджених, які відбувають покарання в колоніях, за останні три роки зросла. Проте останнім роком поменшало в'язнів у слідчих ізоляторах — із 37 тисяч до 28 тисяч осіб. Це безпрецедентне явище пов'язане з набуттям чинності нового Кримінально-процесуального кодексу, пояснює голова правозахисної організації "Донецький Меморіал" Олександр Букалов, 58 років. Суди стали менше застосовувати процедуру взяття під варту.
— Кількість ув'язнених залежить, по-перше, від соціальних умов. Якщо життя погіршується, люди втрачають роботу — частішають крадіжки, пограбування, вбивства. По-друге, важлива реакція міліції на злочини: що фіксують, чи вибивають докази. По-третє, має значення, хто при владі. З приходом Віктора Ющенка в'язнів поменшало зі 190 до 145 тисяч. При Януковичу знову почалося зростання.
Пенітенціарна система перебуває на узбіччі уваги влади. Не вирішується питання освіти засуджених, набуття фаху. Мало того, до праці у тюрмах залучені лише 26 відсотків засуджених. Нерідко факт роботи не оформлюється адміністрацією, зарплата ув'язненого іноді складає мізерні 200 гривень, з яких до засудженого доходять 15-25 гривень.
Маємо величезну проблему доступу в'язнів до медичних послуг. Ми розуміємо, що тюрма є тюрма. Та 75 відсотків засуджених взагалі не скоїли важких злочинів. Їх можна було оштрафувати чи покарати громадськими роботами. А вони — сидять. Якими вийдуть на волю, не відомо. Але вже іншими людьми.
Багато цінних кадрів звільнилися з пенітенціарної системи. Керівниками часто призначають міліціонерів. Це шкідливо. Психологія міліціонера — хижак. Той, хто охороняє засуджених, мусить бути, швидше, "лікарем" — забезпечити людині прагнення вийти на волю й влаштувати своє життя. Натомість в'язниці є кузнями кадрів майбутніх злочинців.
3 
1
Коментарі