— Незнання англійської — величезна проблема України. Вона настільки загальна і всеохопна, що навіть важко уявити, — каже підприємець 52-річний Іван Лозовий. 20 років тому він приїхав жити із США до України.
— Торік відвідав один міжнародний форум директорів компаній та інвесторів, зокрема тих, що працюють у східноєвропейському регіоні. Там було багато представників від Росії. Їхні менеджери чудово розмовляють англійською і легко контактують з іноземними бізнесменами. Таких форумів і зустрічей безліч — але там перемовини англійською. Від України я був єдиний. Бо наші бізнесмени не знають мови, а перекладу немає. Це означає, що навіть у конкуренції з Росією ми програємо. Уряд хоче залучати інвестиції — але як можна це робити без знання іноземної? В українському приватному секторі просто немає людей, молодих та освічених, які мусять добре знати англійську. Їх бракує всім. І це відбивається на конкурентності українського бізнесу, що програє геть усім через свою замкнутість.
А чому українці її не вивчають?
— Це залишок радянських часів. Українці й далі живуть за інерцією. Наприклад, одна велика західна консалтингова компанія хотіла відкрити офіс у столиці. Мала великі проблеми з набором персоналу. А тоді представник сказав їм: навіщо вам офіс у Києві, якщо сюди з Москви летіти годину? І 46-мільйонна країна залишилася без цієї компанії. Хоча її представництва є по всій Східній Європі й навіть у Казахстані. Залишки совка дуже глибокі у свідомості українців. Вони звикли жити в тому комфортному світі, де за зв'язки з іншими країнами відповідає Москва. Мотивація, чому не вивчають англійську, проста. Якщо підрахувати, скільки українців бодай раз були в західних країнах, — не рахуючи Єгипту, Туреччини та Ізраїлю, то виявиться, що 90 відсотків там не були. Це катастрофа. Ми й далі залишаємося закритою країною.
Із пресою теж проблеми?
— Так. Мало не всі новинки чи передруки українці роблять не з оригіналу, англомовного ЗМІ, а з перекладу росіян. Тобто вони перекладають у себе, обираючи і фільтруючи інформацію, а ми беремо в них. Абсолютна більшість західних медій та агенцій не мають своїх представництв в Україні. Їхні кореспонденти теж використовують Росію як посередника, інформуючи про Україну через російський погляд.
У сфері послуг щось змінюється?
— Аж ніяк. У наших банках не здатні відповісти англійською, не кажучи вже про ресторани чи кав'ярні. Через це і сфера послуг не розвивається. Тут спрацьовує кілька чинників. По-перше, оцей постімперський синдром, по-друге — відсутність ліберальних реформ і закритість для світу країни та її економіки. Тобто олігархія. Олігархам невигідна нормальна співпраця між західними та українськими приватними підприємцями. По-третє, власна пасивність українців. Навіть молодь, яка здебільшого хоче до ЄС, мови не знає і майже не вивчає. Та в сучасному світі просто соромно не знати англійської. Так, потроху становище кращає, але, щоб дорівнятися до наших сусідів — навіть східних, не кажучи про західних, — нам ще років зо 20 знадобиться.
Які наслідки має незнання англійської?
— Навіть геополітичні. Оскільки люди не працюють із Заходом, не включені в англомовний культурний простір, ніколи там не були, то перед ними досі стоїть питання — ЄС чи Митний союз. У нормальної людини це питання стояти не може у принципі. Бо різниця між Казахстаном та Францією очевидна. Але українці там просто не були. І, по суті, не мають змоги дізнатися про цю різницю, бо не знають мови. А беруть інформацію через Москву, яка, звісно, вигідно подає саме східний напрямок. І нема як відповісти. Звісно, це й питання економіки. Сюди не їдуть підприємці, сюди не їдуть туристи, не йдуть інвестори, а й навіть журналісти. Те, що Україну всі оминають, забирає гроші в кожного українця.
Що має зробити держава для виправлення ситуації?
— Запустити сюди нормальну ринкову економіку. Без лобізму олігархів. Якщо відкрити економіку, люди тоді самі все зроблять. Бо тут же все поряд. Поїдемо в інші країни не нелегалами, а робитимемо бізнес. Тоді й англійську вивчать, бо потреба з'явиться. Інакше становище не зміниться. Звичайно, рівень викладання англійської в українських школах недостатній. Самі вчителі погано її знають. Багато що залежить від власної ініціативи людей. Якщо людина хоче читати західну пресу, дивитися фільми чи телебачення, бути відкритою до світу, вона знайде спосіб вивчити англійську. Якщо ні і їй достатньо російських медій — то навіть найкращі шкільні програми мало чим зарадять. Треба поміняти владу, відкрити країну і зробити англійську необхідною.
1 
1
Коментарі
1