— Очікуємо від Європейського Союзу сміливості й далекоглядності. Надання європейської перспективи Україні — логічний та очікуваний крок. Для досягнення цієї мети ми наполегливо працюватимемо з усіма партнерами й державами Євросоюзу, — заявив президент 43‑річний Володимир Зеленський 12 жовтня на 23‑му щорічному саміті Україна-ЄС у Києві. На перемовини до України прибули президент Європейської ради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Захід відбувся у Маріїнському палаці.

Сторони підписали Угоду про відкрите небо. Документ урівнює в правах українські та європейські авіакомпанії й полегшує прокладання авіамаршрутів між містами України та ЄС. Наслідком має стати зменшення цін на квитки. Також ухвалили угоди про доступ до програм "Горизонт Європи" і "Креативна Європа", що посилять наукову й культурну співпрацю між Україною та державами ЄС. Домовилися пропрацювати всі сценарії постачання газу до України. А саме можливість більшого обсягу реверсу газу до нашої країни через газотранспортну систему Словаччини. 63‑річна Урсула фон дер Ляєн порадила Києву зосередити зусилля на підвищенні енергоефективності.

— Україна взагалі не повинна імпортувати газ. Має бути самодостатньою, — сказала президентка Єврокомісії.

ЄС виділить Україні другий транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро попри відсутність активної співпраці з Міжнародним валютним фондом. Перший транш на таку ж суму Київ отримав рік тому в рамках програми, пов'язаної з коронавірусом.

Домовилися про подальше економічне зближення в рамках Угоди про асоціацію. Та про створення робочої групи для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні.

"Ми підтвердили стратегічну роль України та підтримали продовження транзиту газу її територією після 2024 року. Підкреслили важливість модернізації української газотранспортної системи й подальшої спів­праці для посилення європейської енергетичної безпеки", — йдеться у спільній заяві.

Євросоюз закликав до швидкого впровадження судової реформи, зокрема — Конституційного суду.

— Є три шляхи вивести відносини між Україною та Євросоюзом на новий рівень, — сказала Урсула фон дер Ляєн. — Перший — реформи. Передусім — судочинства. Боротьба з корупцією й обмеження впливу олігархів. Другий — потенціал Угоди про асоціацію. Вона ще може багато чого запропонувати. Наприклад, у сфері цифрових технологій. Україна дуже прогресивна на цьому напрямку. Третій — збільшення обсягів торгівлі, інвестицій та економічної співпраці. Наша угода про зону вільної торгівлі про­довжує бути наріжним каменем відносин. Закликаю нас скористатися перевагами.

Учасники саміту також підтвердили, що й далі називатимуть РФ агресором і що саме Москва відповідальна за зрив перемир'я на Донбасі.

— Від ЄС у його нинішньому стані марно очікувати чогось проривного. Хоч у підсумковій заяві саміту є позитивні речі, — говорить експерт-міжнародник 44‑річний Олександр Хара.

— Росію письмово визначили стороною конфлікту. Скасування санкцій прив'язали до повного виконання Москвою Мінських домовленостей. Стосовно безпекового блоку є цікаві моменти — зокрема, готовність долучати Україну до власних внутрішніх форматів (у ЄС підтвердили, що розглядають започаткування нової військово-навчальної місії в Україні. — ГПУ). Європейці готові змінювати економічну частину угоди. Бо вже минув час. І є розуміння, що саме потрібно оновити. Отже, саміт має гарні результати. Але очікувати запрошення України в ЄС або чіткої фрази стосовно членства — марно. По-перше, є рішення нідерландського референдуму (2016‑го більшість там висловилася проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. — ГПУ). По-друге — європейська спільнота ще сама не знає, якою буде надалі. Останнім часом Євросоюз лихоманить. Змінюється влада в Німеччині. Це значною мірою визначить політичний курс. Також в ЄС є країни, які більше дослухаються до Росії, ніж до власних цінностей.

Впровадження судової реформи залишається життєво важливим для європейського майбутнього України. Її бракує для боротьби з олігархами, корупцією та неефективним управлінням.

×