— 2050 року в Україні буде, за найоптимістичнішими очікуваннями, 47 млн жителів, а за найгіршими — 32, — каже Павло Шевчук, 38 років, із відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії.
—?Є три головні фактори, які впливають на чисельність населення: народжуваність, смертність і міграція, — продовжує експерт. — Найважче прогнозувати міграцію. Вона швидко позначається на кількості людей у будь-якій країні. Десь змінили міграційне законодавство — туди відразу пішов потік. А десь війна чи екологічна катастрофа — звідти тікають. Народжуваність і тривалість життя змінюються поволі. Тому їх прогнозувати легше.
Як реалізувати оптимістичні варіанти прогнозів?
—?Вони вже збуваються. 10 років тому казали, що 2050-го в Україні житимуть 29 мільйонів людей. Тоді народжуваність була 1,1 дитини на жінку, а тепер — 1,5. Проте середньостатистична сім'я не мріє про двох дітей. А ті, хто хоче двоє чи більше, не завжди втілюють бажання.
Від чого це залежить?
—?Від організації догляду за малюком. Наприклад, у скандинавських країнах (Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія та Ісландія. — "ГПУ") зручно сполучати роботу і батьківство. В тих, у кого є немовлята, — короткий робочий день. Людина може легко оформити відпустку із догляду за дитиною. Місцева влада частково оплачує дитсадок. Якщо у нас втілять хоча б частину тамтешньої практики, народжуваність зросте.
Наскільки більше почнуть народжувати, якщо зростуть виплати на дитину?
—?Гроші серйозно не впливають на такі делікатні речі. Українців запитували: чому ви не маєте дітей? Відповідь переважно така: бракує коштів. Але далі цікавились: якщо дати гроші, як ви їх витратите? Казали: куплю квартиру чи машину. Це означає, що організація життя з малюком важливіша за гроші. У бідних країнах народжують багато, бо дитина обходиться дешево. Вона може спати у коробці, ходити в самих шортах і рано почне працювати. У заможному суспільстві батьки думають: як сина чи доньку вдягти, вивчити, забезпечити сучасним житлом. Дитина обходиться значно дорожче.
Яка кількість населення оптимальна для нас?
—?Державі зручніше, коли постійно народжується і вмирає однакова кількість осіб. Тоді вікова структура суттєво не змінюється. Але так не виходить. У 1980-х, коли збільшили декретний період, в Україні була висока народжуваність. А потім, у 1990-х — на початку 2000-х, настало демографічне падіння. Тепер народжують ті, хто з'явився на світ у 1980-х. Держава дає відносно великі виплати на дитину. Та краще б вона дочекалася, коли почнуть народжувати ті, хто з'явився на світ у 1990-х. Бо у 2020-х на нас очікує чергова демографічна яма. І тоді треба буде нарощувати виплати на дитину. Це — якщо підходити з розумом.
А якщо діяти не так?
—?Раніше дитячі садки закривали, зараз їх бракує. Заходилися вирішувати проблему, а років через 10 доведеться знову закривати. І так у всіх сферах.
Як вирішити проблеми, що виникнуть через демографічну яму?
—?По-перше, залучати мігрантів. Можна запрошувати на роботу людей певних років народження. Головне, щоби приїздили кваліфіковані спеціалісти, які здобули освіту вдома. Слід висунути умову: знання української.
По-друге, потрібно заохочувати наших жінок народжувати другу дитину через кілька років після першої. Для них необхідно запроваджувати багато пільг. Це має бути системна та виважена державна демографічна політика.
1 
1
Коментарі
9