Ювілей Ступки був царським

Відсвяткував своє 65-ліття Богдан Ступка, знаменитий український актор, художній керівник столичного театру імені Франка.

Богдан Сильвестрович народився влітку, коли театри порожні, тому ювілей перенесли на осінь. Для свята Ступка обрав виставу "Цар Едіп", де він грає головну роль. Це стовідсотково вдалий вибір. Передусім тому, що вистава поставлена всесвітньо відомим режисером Робертом Стуруа й свідчить про мистецький рівень самого ювіляра й очолюваного ним театру. А ще тому, що "Цар Едіп" — мудра й повчальна п"єса про трагедію влади, а саме представників вищої влади і було того вечора до театру запрошено.

Президент не прийшов, прислав замість себе Лубківського

Можна було сподіватися, що вони прийдуть. Хоча б з поваги до статусу артиста, чий мистецький авторитет, принаймні у Центрально-Східній Європі, незаперечний і стабільний, чого не скажеш про наших політиків. Та й всім ще пам"ятно, як Віктор Ющенко приходив на 60-річчя Ступки тоді, коли той був міністром культури в його уряді. Але цього разу президент не прийшов, прислав замість себе Маркіяна Лубківського, який вручив ювіляру орден Ярослава Мудрого V ступеня. Прем"єр-міністр також не прийшов, замість нього був Микола Азаров. Лиш Олександр Мороз прийшов сам.

Мимохіть думаєш, що наші вищі урядовці вважають візит до театру чимось подібним до походу в зоопарк — посилають туди замість себе дітей та пенсіонерів, бо самим ніколи, та й непристойно серйозним людям туди ходити! Чи не тому Мала сцена театру імені Франка будується вже літ двадцять — це проблема, про яку вже соромно говорити.

Утім, франківці показали шляхетну стриманість. Після вистави було відведено час для привітань та побажань, і цю частину вечора проведено весело й іронічно, без марних нарікань на державну культурну політику. Зрештою, гідність мистецтва не в тім, щоб нарікати, а — щоб змусити когось думати, якщо він сам колись цього захоче.

З огляду на це, вибір "Царя Едіпа" був також точним: п"єса створена саме для підсумкових роздумів. Давній грек Софокл написав цю трагедію, коли був на десять літ старшим за Ступку. Й ще раз повертався до цього сюжету вже 90-літнім дідом! У цьому сенсі у Ступки та франківців ще все попереду.

×