Юлія Тимошенко втрачає довіру

Процеси в сучасному суспільстві взаємопов"язані. Якщо в одній галузі криза, вона неодмінно розповсюджується й на інші сфери життя.

Сьогодні в Україні цілком логічна інфляція віри, що спричинена інфляцією матеріальною. Перша нині набирає обертів. І головна проблема в тому, що вона зачіпає найнезахищеніший, найтерплячіший і найважливіший соціальний прошарок нашої країни — жінок.

Не секрет, що феномен прем"єр-міністра Юлії Тимошенко насамперед пов"язаний із появою нового для нашої політики образу жінки-лідера. Завдяки йому Юлія Володимирівна збудувала основну частину своєї виборчої кампанії, привертаючи популістськими словами увагу жіночої частини населення. Чого варта одна лише обіцянка, що наші діти не служитимуть в армії примусово. Адже сини — це головна надія на стабільне майбутнє більшості українських сімей. Проте ця обіцянка втратила ціну. Обов"язкового призову досі не скасували.

— Нині фінансування української армії найнижче за останній час. Відповідно до закону на це повинно йти 3 відсотки ВВП. Сьогодні ж це 1,1 процент, — заявив на недавній прес-конференції політолог Вадим Карасьов. — Це означає, що поставлені завдання щодо фінансування армії, а відповідно й переходу на контрактну форму, не будуть виконані. 30 000 призовників, які могли залишитися у своїх сім"ях, бути підтримкою та годувальниками, підуть служити. І бідні родини, які більш за все страждають від інфляції, залишаться без необхідної підтримки.

Образ ні в чому не поступливої чоловікам, а багато в чому перевершуючої їх сильної жінки не так давно лестив тій жіночій частині суспільства, яка традиційно голосує проти чоловіків.

8 березня Юлія Володимирівна заявляла: якщо хоча б один чоловік образить жінку, то матиме справу особисто з нею. Власне, прем"єр-міністрові за службовим обов"язком не з чоловіками розбиратися слід, а країною керувати. Мабуть, Юлія Володимирівна тому й вкладає свою енергію в гасла, що головні проблеми — саме з керівництвом країни.

— Безпосередньою причиною сьогоднішніх криз стали дії уряду, — говорить Вадим Карасьов. — Проблема в тому, що уряд Тимошенко не обмежував свою діяльність економічними чи навіть політико-економічними завданнями. Сили були зосереджені на вирішенні електоральних завдань, на діяльності в піарі та політтехнологіях.

У середині квітня і в травні ми відчуватимемо зростання цін на нафтопродукти

Реальність плачевна. Приріст споживчих цін за два перші місяці року склав 5,7%, тоді як у січні-лютому 2007-го — 1,1%. А в березні 2008-го споживчий кошик для сім"ї з трьох осіб щодня дорожчав на 10 грн. Але в Україні немало сімей, де двоє чи більше дітей. По таких родинах подорожчання б"є ще сильніше. На початку квітня вичерпано понад половину закладеного в бюджеті річного ліміту інфляції в 9,6%. Якщо нинішні темпи перекласти на перспективу, то за рік отримаємо 21,9% інфляції!

За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в лютому цього року, в українців з"явився страх — 15% респондентів бояться голоду. А березневе опитування показало, що 77% населення країни не вірять у те, що зростання цін на основні споживчі товари в найближчі три місяці сповільниться. Відповідальність за інфляцію та підвищення цін 36% опитаних поклали саме на уряд Тимошенко, а 27% — особисто на прем"єр-міністра.

Такі настрої в суспільстві обґрунтовані. Більшість експертів одностайна: тенденції до зростання цін у квітні будуть збережені. Подорожчають яйця, такими ж високими темпами зростатимуть ціни на м"ясо.

— За березень свинина в середньому подорожчала на 30 відсотків, яловичина — на 10, а курятина — на 20, — коментує виконавчий директор Русанівського м"ясокомбінату Андрій Порох. — У квітні тенденція до такого зростання буде збережена.

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що уряд працює чесно. Проте і він зазначає:

— Очевидно, у середині квітня і в травні ми відчуватимемо зростання цін на нафтопродукти. Це говорить про те, що українцям доведеться змінювати структуру своїх витрат, по-іншому ставитися до використання тих або інших транспортних засобів. Займатися енергозбереженням — щодо нафтопродуктів, газу, електроенергії.

Очевидно, жінкам, які симпатизують Юлії Тимошенко, слід замислитися: чи варто мати з нею справу? Особливо якщо згадати, що 2005 року схожі експерименти обернулися кризами на ринках цукру, м"яса, бензину.

— Це такий особливий почерк урядів Тимошенко, — говорить Вадим Карасьов. — Розпочинати багато справ і жодної не закінчувати. Надто широкий фронт діяльності: від повернення заощаджень Ощадбанку до перевиборів мера Києва. А оскільки можливостей для такої діяльності мало, то на ділянках фронту починаються прориви.

×