Ключі до стабільності Росії — не в Криму і не на Донбасі. Вони в булочній. Але з кожним днем у президента РФ Володимира Путіна все менше можливостей цю булочну утримувати. А погіршення відносин із Заходом тільки прискорить зубожіння росіян і посилить протест. Ніякі війни Путіну не допоможуть. Росіянам плювати на війни, коли їх не годують.
Тому російський президент стоїть перед непростим вибором.
Він може відмовитися від імітаційної демократії та встановити класичну диктатуру. Без будь-яких виборів, вільного інтернету й альтернатив. Силовики стануть головним елементом такої влади. Протест тоді буде тотальним. Але Путіну вдасться досидіти на троні до закінчення мандата — тобто до смерті. Що трапиться потім, його не хвилюватиме.
Якщо все залишити як є, крах режиму станеться швидше, вже за життя Путіна. І йому доведеться відповідати за всі наслідки свого правління.
Є третій варіант, найкращий — капітуляція перед Заходом в обмін на допомогу. Так, доведеться забути про амбіції, забратися з України, Грузії, Молдови та Сирії, зайнятися власною країною. Зате піддані будуть нагодовані і не бешкетуватимуть. Але Путін ніколи на це не піде — комплекси не дозволять. Він до кінця віритиме, що силовики врятують його від безглуздого й нещадного російського бунту.
Якщо Путін вибере диктатуру, на Україну чекають нові військові провокації, спроби дестабілізації, постійне протистояння агресору.
Якщо Путін вибере збереження чинної ситуації, на нас чекають потоки біженців, нестабільність на кордонах із Росією та інші принади сусідства з "хворою людиною Євразії".
Якщо Путін вибере капітуляцію, на нас очікує зменшення інтересу Заходу до нашої країни. Знову заговорять про європейську інтеграцію Росії. Про те, яку роль відвести Україні, щоб цьому не перешкодити.
Отже, для України ніякого позитивного варіанту немає.
Щоб вижити, Україна повинна стати фортецею. Готовою й до відбиття військової небезпеки, і до реакції на міграційні потоки, і до відстоювання свого бачення майбутнього в діалозі з провідними державами світу.
Але ось тільки з населенням, велика частина якого залишається схожою на росіян і готова проголосувати за будь-кого, хто пообіцяє ілюзорні соціальні пільги, такої фортеці не збудуєш. Тому нам залишається сподіватися, що й у тієї недобудованої України, яка з'явилася після перемоги Майдану, запас міцності все ще є високим.
2 
1
Коментарі