Усі українські телеканали так чи інакше залежать від влади. Жоден не є абсолютно вільний, вважає засновник і шеф-редактор журналу "Телекритика" 49-річна Наталія Лігачова. Вона розповідає про стан та перспективи українського телебачення.
— Бажання менеджерів каналів догодити власникам, а власників — сподобатися владі — призвело до того, що журналістика в Україні вже не є четвертою владою, — каже Лігачова. — Політики диктують ЗМІ, що робити, і не звертають уваги на думку народу. Якість новин за останній рік різко погіршилася. За президента Віктора Ющенка була проблема рівності корупційних відносин: хто має гроші — той і в ефірі. Але бодай у такий спосіб зберігався плюралізм думок. Зараз дуже багато подій замовчується. З телепрограм годі оцінити, що відбувається в країні. Телеканали, що більш-менш вільно подають інформацію, можна порахувати на пальцях: "ТВі", "Новий", "Вікна" на "СТБ". Але вони не складають ту могутню силу, що змогла б впливати на якісь процеси в країні.
Втрачають авторитет раніше шановані телеведучі. Вони працюють в умовах постійного втручання власників в їхню роботу. У Ганни Безулик уже довгий час немає ефіру, і на це є не тільки фінансові причини. Здали позиції Євген Кисельов, Роман Чайка. Більш менш тримаються Андрій Куліков та Савік Шустер, але якість їхніх політичних ток-шоу значно знизилася.
Як пояснити перехід Савіка Шустера з каналу "Україна" на "Перший національний"?
— Це стало справжнім шоком, бо звідки в "Національного" взялися гроші, аби вдовольнили Шустера? За офіційною версією, зарплату йому платитимуть спонсори. Раніше їх у нього ніколи не було. Наскільки я знаю, договір зі спонсорами він так і не підписав. Тому дуже мало надій, що фінансові умови Шустера були виконані без участі людей із Адміністрації президента. А це може суттєво вплинути на його редакційну політику. Можливо, цю програму хочуть зробити чимось на зразок "Літературної газети" радянських часів — щоб була одна програма, де дозволено говорити яку-не-яку правду.
Не думаю, що якість програми Шустера суттєво знизиться. Останнім часом його шоу і так не відкривали очі суспільству на політичні процеси. Все частіше це виглядало як підглядання у шпарину — дискусії проводилися так, що важливі аргументи залишались непоміченими, а на перший план виходили скандали, які не давали розуміння реальних політичних процесів.
Влада заявляла, що на базі НТКУ створить суспільне телебачення. Все, що зараз відбувається з цим телеканалом, — показує, яким не повинно бути суспільне ТБ. Єгор Бенкердорф (гендиректор Національної телекомпанії. — "ГПУ") грамотний менеджер комерційного телебачення. Він, за відсутності грошей, залучає нові кадри, телеведучих, намагається робити власний продукт. Рейтинги каналу Єгору вдасться підняти, але інформаційну політику визначають політологи з Банкової, які напряму працюють з менеджментом новин каналу.
Що можете сказати про якість продукції, яку пропонують українському глядачеві?
— Зараз українське телебачення можна назвати малоросійським. За інформаційною політикою воно копіює російське, мовлення стає майже однаковим на всіх телеканалах. Більшість серіального продукту — російського виробництва. Найчастіше це куплені за кордоном формати розважальних та реаліті-шоу. Не можна сказати, що робимо їх неякісно, просто від початку беруть продукцію, розраховану на низькі смаки. Телебачення зараз орієнтується на масовість. Але років через 5—10, із розвитком інтернету та цифрового ТБ, люди віддаватимуть перевагу різноплановій інформації. Якщо телебачення не встигне змінитися, то перестане бути основним рекламним ринком.
Які телеканали були найуспішнішими торік?
— "Інтер" знову став найпопулярнішим. Друге місце в "1+1". Третє — поділяють "Новий" та "Україна". На четвертому — "СТБ". Втримувати рейтинг "Інтеру" вдається завдяки широкому покриттю й вірній аудиторії. Канал розрахований на людей старшого віку, які більш прив'язані до телевізора. Але конкуренція між великими каналами й дрібнішими загострилася. Тенденція така: великі канали втрачають аудиторію, а менші примножують її та об'єднують сили. Дуже вдало поділена аудиторія між каналами Віктора Пінчука: "СТБ" — для жінок, "ICTV" — для чоловіків, "Новий" — для молоді. Торік "1+1" призупинив стрімке падіння вниз й почав конкурувати з "Інтером". Це вдалося завдяки реаліті-шоу: "Міняю жінку", "Гламурні штучки та заучки", "Від пацанки до панянки".
Кому належать телеканали
(версія Наталії Лігачової)
"Інтер" — офіційно — глава СБУ Валерій Хорошковський, неофіційно — мільярдер Дмитро Фірташ
"1+1" — мільярдер Ігор Коломойський
"ICTV", "СТБ" і "Новий канал" — мільярдер Віктор Пінчук
"М1" — мільярдер Віктор Пінчук, нардеп-"бютівець" Микола Баграєв
"Україна" — мільярдер Рінат Ахметов
"5 канал" — голова ради Нацбанку Петро Порошенко
2 
1
Коментарі
11