Україні доведеться судитися за газ

 

На зустрічі минулої п'ятниці в Сочі президенти України та Росії не змогли домовитися з жодного питання.

— Конкретики від цієї зустрічі ніхто не очікував, — говорить директор Інституту національної стратегії Олеся Яхно, 33 роки. — Напередодні візиту Януковича до Сочі прем'єр-міністр Микола Азаров безпрецедентно для себе заявив, що Україна не може домовитися із Росією у газовому питанні. Сайт президента опублікував перелік загальних питань: підготовка до Олімпіади в Сочі, робота спільної комісії тощо. Але вже після того, як медіа почали поширювати новину, що російський президент умовлятиме Януковича випустити Юлію Тимошенко з-під арешту.

Виявляється, і Володимирові Путіну, і Дмитрові Медведєву легше було домовлятися з Юлією Тимошенко, бо Янукович як лідер застряв у 1990-х. Російські керівники прагматичніші й сучасніше захищають свої інтереси. Прикметна реакція їхнього міністерства закордонних справ на взяття лідера "Батьківщини" під варту. Росія почала не так захищати арештовану, як позначила свій підхід до газового контракту. Кремль дав зрозуміти Банковій, що не збирається переглядати договору 2009-го. Москва зволікатиме з газовим питанням до зими і висуватиме максимальні вимоги. Зокрема, об'єднання "Нафтогазу" і "Газпрому", інтеграції в Митний союз. А коли переговори зайдуть у глухий кут, тоді, можливо, Україні доведеться звертатися до Стокгольмського суду. Кілька європейських компаній судяться з "Газпромом" про зниження ціни на газ. Аргументи — зміна світової ринкової кон'юнктури, падіння вартості й обсягів споживання енергоносіїв.

Українські можновладці не поспішають до Митного союзу, бо його тільки почали формувати останніми місяцями. Невідомо, якою буде ця структура і як діятиме. Ще не зрозуміло, які умови нам запропонують, які від цього будуть плюси й мінуси. Росія, проте, не припиняє активних переговорів з різних питань із Європою. Зокрема, щодо безвізового режиму. Якщо отримає його, то муситиме зміцнювати свої кордони з сусідами, в тому числі з країнами Митного союзу. Тоді союз стане фікцією.

У співпраці з Росією президент керується економічними та бізнесовими, а не політичними інтересами. У його команді є активне енергетичне лобі — Фірташ, Бойко, Льовочкін та інші. Наші олігархи розуміють, що Москву цікавлять великі шматки української економіки або контроль над певними галузями. Довго говорили про можливість приватизації росіянами "Укртелекому", підприємств атомної галузі. Але цього не сталося. Бо зачіпає інтереси наших мільярдерів. Тому питання Митного союзу й об'єднання "Нафтогазу" та "Газпрому" безперспективне.

×