— Ми в Нацбанку вважаємо, що обсяг сірої економіки в Україні становить до 30 відсотків внутрішнього валового продукту. Наші громадяни заощадили поза банківською системою після 2010 року 30–35 мільярдів доларів. У різних валютах — доларах, євро і гривнях, — каже голова НБУ 48-річний Кирило Шевченко.

Улітку голова податкового комітету Данило Гетманцев говорив, що українці тримають "під подушкою" близько $50 млрд. Мовляв, якщо після ухвалення відповідного закону українці виведуть з тіні хоча б $10–20 млрд, це стане перемогою. 15 червня Верхов­на Рада започаткувала в Україні податкову амністію. Закон пропонує з 1 вересня 2021-го до 1 вересня 2022-го провести добровільне декларування активів фізосіб, які придбали до 1 січня цього року, але з яких не сплатили податки.

— Наша держава збирає величезні податки. При цьому робить для людей значно менше, ніж могла б, — каже економіст 58-річний Володимир Дубровський. — У розвинених країнах обсяг тіньової економіки зазвичай становить 10–15 відсотків. Якщо порівнювати з державами приблизно нашого рівня, ми десь посередині. Це навіть дивно, бо за податковим тиском на економіку ми мало не перші в Європі. То ж у нас ще невеликий тіньовий сектор.

Насамперед він створює нерівні умови в певних галузях. Хтось оптимізує прибуток через офшори, а хтось ні. Хтось завозить товари прозоро, хтось контрабандою. Чесні опиняються в несприятливих умовах.

Треба запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток (бізнес зможе не платити 18 відсотків державі, а вкладати ці гроші в розвиток компанії. Обкладатимуться лише виведені дивіденди. — ГПУ). Це зменшить корупційні можливості наших податківців. Й забезпечить кращі можливості контролю.

Необхідно радикально зменшувати тиск на фонд заробітної плати. Це виведе з тіні значну частину зарплат.

Касові апарати для малого та середнього бізнесу лише поглиб­лять проблему (із 1 січня 2022 року фізичні особи підприємці другої-третьої груп зобов'язані використовувати реєстратори розрахункових операцій. — ГПУ). Це міф, що вони сприятимуть виведенню бізнесу з тіні. Для великого бізнесу касові апарати потрібні, щоб контролювати працівників. Заодно ними користується податкова служба, щоб контролювати продажі. Але систему електронної фіксації можна обійти. Це пропонують робити самі постачальники касових апаратів. Це проблема не лише України, а й багатьох розвинених держав, як Швеція чи Канада. Якщо власник побоюється за розкрадання власного бізнесу, це робить систему ефективною. Якщо ж у нього немає потреби контролювати найманих працівників, вона не працює. А в малого бізнесу така потреба відсутня. Та й торгівлі контрабандою система не зашкодить, бо документи можуть бути підроблені.

10 років тому, за прем'єрства Миколи Азарова, ухвалили Податковий кодекс, несприятливий для малого бізнесу. Кількість зайнятих ним людей зменшилася на 2,2 мільйона осіб, за даними Держкомстату. Майже 300 тисяч пішли на заводи. Решта — у тінь. Є несправедлива конкуренція між тими, хто платить податки, і хто ні. Фіскалізація малого бізнесу лише поглибить проблему.

×