4 грудня в Києві відбувся саміт Україна–ЄС. Представники Євросоюзу критикували українську владу за відсутність конституційної реформи, економічних та соціальних перетворень, недостатню боротьбу з корупцією. На саміті уклали Стратегічну угоду про співпрацю між Україною та Європейським поліцейським офісом (Європолом). Однак головний документ — Угоду про асоціацію — не підписано. Домовилися лише почати в 2010-му діалог щодо безвізового режиму перетину кордону.
— Формально жодного прогресу у відносинах Україна–ЄС не досягнуто, — зазначає 46-річний Олексій Коломієць, президент Центру європейських та трансатлантичних студій. — А стратегічно стосунки між нами і Євросоюзом після набуття чинності Лісабонської угоди з 1 грудня переходять в абсолютно іншу площину. ЄС підійшов за крок до утворення федеративної держави. Кардинально змінюються вся його природа, структура, інституції, дух. Величезна сфера інтересів його держав перебуває тепер у компетенції Брюсселя. У національних урядів їх залишається небагато. Тому не можна вже вибудовувати наші відносини із ними на тих принципах, якими керувалися досі.
Чому Україна не проводить реформ на вимогу ЄС?
— Це ключове питання. Від України не вимагають, але бажають бачити, скажімо, впровадження найкращого досвіду країн ЄС в організації місцевого самоврядування, економічних і соціальних реформах. Але що саме і як робити — ніхто не скаже. Це ми повинні вирішити самі. І ще сім–дев"ять років тому треба було вийти за рамки порожніх фраз і щось робити. А наші можновладці замість того, щоб здійснювати хоч маленькі, але конкретні кроки, дійшли до того, що всі відносини слід будувати за нової стратегії. Про членство в Євросоюзі нам треба забути на 30 років. Бо ніхто не може спроектувати, як розвиватиметься у найближчий рік ситуація в самому ЄС.
Про безвізовий режим з Європою теж можна забути?
— Якщо Україна виконає всі необхідні правила і процедури, то ситуація зміниться. Але жодна міжнародна інституція не вестиме з нами мови про це, коли наше керівництво не виконує взяті на себе зобов"язання. Щоби візова політика для громадян України була максимально відкритою, треба тиснути на уряди європейських країн.
Віктор Ющенко за п"ять років президентства зазнав поразки у зовнішній політиці, раз ми не наблизилися ні до ЄС, ні до НАТО?
— Складно дати однозначну оцінку. Ідеологічної поразки він не зазнав. Але головна його помилка в тому, що стосунки з ЄС будувалися без урахувань розвитку Євросоюзу, перетворення його у федерацію. Україна вимагала для себе лише преференцій, особливого партнерства, але не ставила питання про вступ у ЄС. Тому і залишилася за його бортом з непрогнозованими перспективами.
Що змінилося в Євросоюзі
Договір реформування або Лісабонська угода — базовий документ щодо принципів функціонування Європейського Союзу. Євроспільнота обрала свого президента, 62-річного бельгійця Германа ван Ромпея, а обов"язки міністра закордонних справ виконує британська баронеса Кетрін Ештон.
Рішення в ЄС прийматимуть не консенсусом, як раніше, а кваліфікованою більшістю, тобто голосами 55% країн, які представляють щонайменше 65% населення Союзу. Скорочується кількість єврокомісарів і депутатів Європарламенту. Керівні інституції ЄС отримають більшу повноту влади у вирішенні питань безпеки, боротьби зі зміною клімату й міграційних проблем. Усі дипломатичні функції опиняться в руках Верховного представника Євросоюзу із зовнішньої політики. Кожен громадянин країни — члена Союзу стає громадянином ЄС.
Лісабонську угоду підписали 13 грудня 2007-го. Документ ратифікували національні парламенти 27 держав Євросоюзу.
2 
1
Коментарі
2