Загроза безпеки у Європі з боку Росії стає все більш очевидною — минулого тижня про неї заявив генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Водночас він зазначив, що Північноатлантичний альянс має відповісти на це підвищенням оборонних бюджетів.
Тим часом в Україні — що досі не є ані членом НАТО, ані ЄС або іншого великого демократичного союзу — пропонують орієнтуватися не лише на існуючі наддержавні об'єднання, але й створювати нові.
Зокрема, лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок вважає, що політична дестабілізація у південних областях пов'язана з намірами Кремля перекрити вихід України до моря й завадити утворенню лінії демократичних держав від Балтики до Чорномор'я.
— Для Путіна важливо опанувати не тільки Донбас, а й південну частину України — Одесу, Миколаїв, Херсон. Шляхом точкових провокацій Кремль намагається збурити ситуацію. Південна частина України потрібна Москві, щоб відірвати частину нашої держави від моря в той час, коли формуються нові геополітичні реалії і Україна може стати однією із засновників нового бачення розвитку Європи, тобто утворення так званого Балто-Чорноморського союзу, — каже 45-річний Олег Тягнибок.
Про альтернативну москвоцентричним проектам політичну вісь, що мала б інтегрувати землі Балтійського та Чорноморського міжмор'я, уперше заговорили на початку минулого століття. Викладаючи в однойменній книзі коротку географію України, професор Степан Рудницький 1914 року пропонував сполучити моря судохідним каналом. З ідеєю Балто-Чорноморського союзу або конфедерації Литви, Білорусі та України як основи для регіонального лідерства Києва у Європі 1918-го виступав президент Української народної республіки Михайло Грушевський. У міжвоєнний період політичний мислитель Юрій Липа наполягав на стратегічному інтересі України розбудовувати співпрацю вздовж осі Південь — Північ (Балтика — Чорномор'я). Він вважав, що орієнтація на середньовічний "шлях із варяг у греки" значно посилить роль Української держави на континенті, натомість рух на Схід через Росію перетворить її на "попихача для сильніших". 2005-го дев'ять країн Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону створили в Києві Спільноту демократичного вибору. Проти цього формального міжрегіонального об'єднання України, Молдови, Литви, Латвії, Естонії, Румунії, Македонії, Словенії та Грузії різко виступила Росія, яка ключовим своїм призначенням бачить беззастережне домінування на пострадянському просторі.
У наш час ідея розбудовувати тісну політико-економічну співдружність країн басейнів Балтійського та Чорного морів посідає чільне місце у передвиборній програмі Олега Тягнибока. На переконання кандидата в президенти від "Свободи", Україна мала б ініціювати взаємовигідні угоди в усіх стратегічно важливих галузях із природними союзниками — Швецією, Норвегією, Фінляндією, Литвою, Латвією, Естонією, Польщею, Болгарією, Туреччиною, Грузією, а в перспективі — і з Білоруссю. Проте на заваді цим геополітичним перетворенням знову стоїть агресивний Кремль.
— У тандемі з Польщею Україна могла б поєднати Балтику з Чорномор'ям і так переформатувати Європу. Але на це можна сподіватися у довгостроковій перспективі, — вважає доктор політичних наук, експерт із питань міжнародної безпеки Григорій Перепелиця, 60 років.
На його думку, після анексії Криму Росія нарощуватиме контрольовану дестабілізацію у східних регіонах України й спробує захопити її приморські області. Аби покінчити з проектами Балто-Чорноморської співпраці, Кремль приєднає Придністров'я, згорне суверенітет Молдови, а після цього прийде черга пострадянських прибалтійських країн, припускає експерт.
— Росія нарощує військовий потенціал у Калінінградській області. Але традиційною війною на держави Балтії не піде, бо одразу наштовхнеться на відкриту відсіч НАТО, військовий потенціал якого переважає російський у п'ять разів. Тому вдасться до апробованого сценарію: стратегічна диверсійна операція, оперта на російськомовне населення чи на російську діаспору, — каже Григорій Перепелиця.
Відтак Росія стане державою, що володітиме узбережжями Чорного і Балтійського морів у межах, зіставних із кордонами СРСР.
— Коли зупиниться Путін? Коли переконається, що йому можуть дати в зуби, — резюмує експерт.
3 
1
Коментарі