У вівторок 5 тисяч фермерів під стінами Кабміну та Верховної Ради вимагатимуть скасувати мита на експорт зерна, що діють до кінця року.
— Виробники зерна у критичній ситуації. На світових ринках різко впали ціни на зернові — на 40–45 доларів за тонну. Якщо до цього додати експортне мито, то ціна пшениці чи ячменю стає нижча за собівартість, — розповідає голова Аграрного союзу України 48-річний Геннадій Новіков.
Місяць тому ми звернулися з офіційним листом до президента, прем'єр-міністра і спікера парламенту з проханням скасувати мита на експорт зерна. Відповідей досі нема. До того ж Мінекономіки хоче ввести додатково мита на сою, ріпак та соняшникову олію, а обкладати зернові пропонує аж до кінця 2013-го. Добром це не кінчиться. Аграрії доведені до точки кипіння.
Нам нікуди діватися. Якщо нас не почують, бойкотуватимемо День працівника сільського господарства. Нам не потрібні нагороди і подарунки за величезний урожай, якщо аграріїв грабують митами на чому світ стоїть.
Яких збитків зазнали сільгоспвиробники через запровадження експортного мита?
— На кожній тонні втрачають по 200 гривень. За цьогорічного врожаю 50 мільйонів тонн зернових збитки фермерів можуть сягнути 10 мільярдів гривень. А може, й більше, бо компанії, які вже купили зерно, не експортували його, чекаючи скасування мит.
Доки ціни падають, по країні накопичилися 53 мільйони тонн збіжжя. Тепер навіть складно прогнозувати, що робитимуть виробники. Вони подбали про довгоочікуваний рекордний урожай, а зазнають збитків. Причому з ними ніхто не хоче ні про що домовлятися чи щось пояснити.
Урядовці ще планують підняти вартість кадастрової оцінки землі. Кажуть, що потрібно знизити соціальну напругу серед пайовиків. Але це автоматично збільшить орендну плату — на 120–130 гривень за середньої врожайності по Україні 30 центнерів із гектара.
Хто виграв від запровадження мит?
— В Україні — ніхто. А от через зменшення експорту зернових зовнішній торговельний баланс України погіршився на 5,4 мільярда гривень. Ми почали втрачати зовнішні ринки зерна. Повертати їх важче, ніж завойовувати. Тепер місце наших експортерів упевнено займають росіяни і казахи, поставляючи своє зерно через українські порти. Казахстан дотує своїх виробників — 40 доларів на тонну пшениці. Росія дає пільги на перевезення залізницею. Це зменшує вартість логістики. За останні півроку Україна мала експортувати 6 мільйонів тонн зернових. Насправді вивезли половину. Отже, держава отримала вдвічі менше від запланованого митного збору. Зерно стало неконкурентним на світовому ринку.
Яка позиція Міністерства агрополітики і продовольства?
— Минулого тижня воно вдруге внесло до парламенту законопроект про скасування експортних мит. Але керівництво уряду не чує ні сільгоспвиробників, ні агрополітиків. Уважає, що село — це безголоса дійна корова, що витримає будь-який тягар. Або що в селі живуть багаті люди.
Якщо Кабмін не піде на поступки, які будуть наслідки?
— Якби мита запровадили замість квот торік, на тлі зростання світових цін на зерно, то виробники його не дуже й помітили б. Утрата 200–300 гривень за ціни 2400 за тонну несуттєва. А тепер вирощування зернових стає збитковою справою. Відтак виробники дійдуть висновку, що сіяти багато не треба. Бо держава замість підтримки аграріїв умиває руки за хорошого врожаю. От цьогоріч силою примушували регіони сіяти гречку. А коли вона вродила, Аграрний фонд відмовляється її купувати в держрезерв навіть по 6 гривень за кілограм. Так вона скоро буде по 2–3 гривні. Хто її тоді вирощуватиме наступного року?
Слід очікувати зниження посівів та врожаю всіх зернових культур. Аграріям вигідніше буде пускати поля на пар.
Прем'єр Микола Азаров казав, що Україна здатна вирощувати 80 мільйонів тонн збіжжя.
— За такої державної політики їх ніколи не буде. Зараз зібрали 50, і ми не знаємо, що з цим робити. Держава вимиває з аграрного сектора оборотні кошти. Виробники зерна — люди досить державні. Вони могли би піти на те, щоб затягнути паски, якби бачили, що всі це роблять. Але чомусь тільки аграрникам не повертають податок на додану вартість при експорті.
2 
1
Коментарі