27 січня інтернет-сайт "Українська правда" поширила лист колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, який тепер перебуває в Лук'янівському слідчому ізоляторі столиці. Публікуємо його текст зі скороченнями.
"Сьогодні минув місяць мого перебування в СІЗО. Показово, що арештовували мене нібито за повільне читання матеріалів справи. Проте за цей місяць мені не надали жодної сторінки для ознайомлення, не провели жодної слідчої дії по цій кримінальній справі.
Від початку було ясно, що так звана справа про водія — не кримінальна, а політична. Що ж мені, затриманому під власним помешканням, інкримінувалося?
Перше — невизнання своєї вини. Друге — відмова давати свідчення. Ці дві позиції — гарантовані Конституцією права. Тож, вимагати арешту за використання своїх конституційних прав — цікава ознака часу.
Але важливішою була озвучена в суді третя причина — Луценко дає публічні коментарі та інтерв'ю. Як зупинити це нахабство? Під арешт його, у камеру Лук'янівського СІЗО!
Я все ж недооцінив моральних збоченців із ГПУ. Вони викликали в Генпрокуратуру мого сина 20-річного Сашка. Йому намагаються пришити погрози на адресу слідчого під час засідання суду 20 днів тому. Те, що із зали лунали різні, у тому числі неприємні, характеристики прокурорів — факт.
А як інакше? Пан Войченко мав знати: якщо крокуєш у ногу з нинішньою владою — доведеться постійно вступати в лайно! Але додуматися переслідувати силами ГПУ саме мого сина — підлість ще та!
Не забула ГПУ й про мене. Після абсурдної "змови з водієм" і феєричного епізоду у справі отруєння Ющенка мені пред'явили справу про "незаконне відзначення Дня міліції у 2008 та 2009 роках"!
Не буду розводитися про те, що 25 січня я провів у ГПУ 7 годин без жодних слідчих дій, 9 годин прикований наручниками до міліціонера, без їжі, води і без права на зустріч із адвокатом. Цим нікого не здивуєш.
Але навіть у нашій країні, де заступник генерального прокурора в перервах між публічним співом "Мурки" випускає на волю вбивць, я думаю, здивує фабула мого нового "злочину".
Отже, міністр внутрішніх справ, який підписав План і розпорядження про проведення урочистих заходів до Дня міліції, "злочинно запланував" виступи Верховного головнокомандувача — президента країни, прем'єр-міністра та голови Верховної Ради України, які підбили підсумки роботи МВС, поставили нові завдання та нагородили державними та відомчими нагородами.
Чому? Бо виявляється, у жовтні 2008 року постановою КМ були обмежені святкові заходи. Пояснення, що профінансовані з бюджету урочисті заходи за участю вищих посадових осіб і міжнародних делегацій не мають нічого спільного з безкоштовним для бюджету урочистим концертом і трансляцією по телебаченню — не допомогли. Порахували у збитки, завдані державі, навіть вартість нагород і квітів вдовам загиблих міліціонерів, а також вартість панахиди із ветеранами Чорнобиля весною 2009 року!
Як пояснити керівникам МВС Росії, Грузії, Польщі, Білорусі, Молдови, Словаччини, Румунії, що вони, покладаючи вінки до пам'ятника загиблим міліціонерам України в ніким не скасований офіційний День міліції, беручи участь у робочих міжнародних зустрічах у приміщенні МВС, виявляється, сприяли реалізації розробленого Луценком злочинного плану нанесення збитків Українській державі?
І головне — як пояснити цей плювок "незаконного святкування" 300 тисячам українських міліціонерів і 500 тисячам ветеранів правоохоронних органів?!
За цією схибленою логікою треба притягувати до відповідальності не тільки керівництво ГПУ, СБУ, Міністерства оборони, але й обох президентів, що посміли без дозволу слідчого Войченка святкувати на Хрещатику Дні незалежності України!
Мені прямо говорять: дай покази, що наказ святкувати віддала Тимошенко, і ти залишишся свідком. Мені вже натякають, що крім камери смертників є ще й загальні камери не з числа колишніх правоохоронців. А в тебе ж сім'я, невже тобі треба більше всіх?..
Наступив час індивідуального захисту своїх принципів і тієї України, в яку ми віримо.
І плював я на їхні кримінальні справи. У мене ростуть два сини, яких вони вже бояться!"
2 
1
Коментарі
20