Після трьох місяців посухи третина озимих на Черкащині не посходили. Схожа картина і в інших зернових областях країни. Навесні поля доведеться пересівати, каже виконувач обов'язків директора Черкаського інституту агропромислового виробництва Олександр Демиденко, 55 років.
— Торік у жовтні випали рясні дощі, а в листопаді та грудні середня температура повітря сягала більше 10 градусів тепла. Цього було достатньо, щоб озима пшениця набула потрібних кондицій для перезимівлі, — пояснює. — Погода тоді врятувала хліборобів.
Цьогорічні жовтень і листопад мали середню температуру повітря до 5 градусів тепла, а дощів випало менше. За таких умов ростові процеси припиняються. У Шполянському, Уманському, Чигиринському районах озимина дала лише по одному-два листочки, а треба три-чотири продуктивні стебла. Загалом по області є ризик утратити близько 74 тисяч гектарів посів — третину озимих. Треба подбати про виділення з державного насіннєвого фонду насіння ярої пшениці та круп'яних культур для весняного пересіву. Тоді дефіциту зерна не буде.
Щороку в нас аврал через відсутність дощу чи навпаки. А цього року винна не так погода, як самі хлібороби, що порушили технологію підготовки ґрунту. У серпні було достатньо опадів для отримання сходів, якби грамотно обробили землю. Наприклад, двічі дискували поля — вздовж і впоперек, провели напівпарову культивацію, щоб площа була рівною, а сівалка закладала рівномірно зерно у вологу землю. У більшості господарств через дороговизну пального дискування провели раз, і то невчасно. Зекономили тонну солярки, а недоотримають врожаю на 3 тонни пального. Тут єдиний вихід — жорсткий і постійний контроль із боку держави за сівозміною. Бо скоро в нас родитимуть тільки соняшники й кукурудза.
Через занепад тваринництва в землю вносять мало органіки. Без неї ґрунт не пропускає до коренів рослин вологу і повітря. Ущільнюється так, що на полях навесні бачимо величезні калюжі, в яких озимина вимокає. У багатьох хліборобів земля з року в рік стає неживою.
3 
1
Коментарі