Уряд подав до парламенту законопроект "Про об'єднання територіальних громад". Він дозволить сільським та селищним громадам укрупнити свою територію та об'єднати бюджети. Це потрібно, бо адміністративно-територіальний устрій України є надто подрібнений, вважає один з авторів законопроекту 53-річний Анатолій Ткачук з Інституту громадянського суспільства.
— У нас майже 11 тисяч сільських громад, і понад 75 відсотків із них — дотаційні, — каже Ткачук. — В останні роки через відсутність грошей основна маса повноважень від сільських рад переходить на районний рівень. Туди забрали стаціонарну медицину, середні освітні заклади. Зараз заберуть ще й клуби та бібліотеки. Перенесення всіх важливих установ із сіл призводить до повного вимивання звідти бюджетних коштів. Виходить парадокс — єдиними платниками податків на прибуток у селі є працівники сільради. Тобто це каса з виплати зарплати за неробство. Ще на сільських головах роблять собі зірки правоохоронці — вишукують серед них корупціонерів.
Які можливості для громад відкриває цей законопроект?
— Він дозволятиме об'єднуватися первинним територіальним громадам — сільським, селищним, міським. Уявімо сьогоднішній райцентр, де жевріє життя. Навколо нього — села. Їхні жителі ходять вчитися та працювати до райцентру. Бюджетні призначення розмиваються по всіх населених пунктах, а райцентр, натомість, не має навіть землі для залучення інвестицій і розміщення бізнесу. Тобто всі зацікавлені, щоб місто, селище та навколишні села були одним організмом. І він реально існує, але грошей йому не дають.
Законопроект пропонує таким громадам об'єднуватися, утворювати спільний простір. Цю нову громаду можна напряму фінансувати з держбюджету. Відразу зростуть надходження від місцевих податків з громадян. Там працюватиме лише одна рада, і це зніме всі питання перекладання відповідальності одним органом влади на інший. Але, найголовніше, зростуть можливості для вирішення своїх внутрішніх питань. З'являться бюджети розвитку громад, які зараз відсутні.
Нові громади відповідатимуть районам УРСР до адміністративної реформи 1954-1960 років. Тобто йдеться про повернення до сталінської моделі?
— Скоріше, до моделі часів Російської імперії. Той поділ був природніший. Була велика губернія — нинішня область. Їх чіпати не варто, бо області якраз за територією та населенням відповідають вимогам Євросоюзу. Другий рівень — повіти. Вони були значно більші, ніж теперішні райони — 150-200 тисяч населення. Що ж до сільських рад, то нові громади — це повернення до колишньої системи волостей на 12-15 поселень, які формуються навколо домінуючого серед них. Це все нормально працювало.
Рішення про об'єднання мають ухвалювати місцеві ради. Таке право може реалізуватися через місцевий референдум. Чим погана теперішня процедура?
— Закон "Про місцеве самоврядування" говорить про теоретичну можливість такого об'єднання і жодних правових механізмів не має. Закон про референдум теж цього механізму не передбачає.
Хто незацікавлений у таких об'єднаннях?
— 70 процентам сільських голів нічого не треба, аби лиш зарплату давали і звітувати не вимагали. Бо хто не прийде, вони скажуть: "Та в мене нічого нема, грошей нема — їдьте в район". Але в кожному районі є два-три села, де сільські голови активні і справді хочуть розвиватися. Якраз для них ця можливість.
Чи скоротиться чиновницький апарат?
— Буде скорочення всього апарату.
Законопроект пропонує запровадити посаду старости. У чому його відмінність від сільського голови?
— Сільський голова — держслужбовець, наділений владою. Староста — не державний службовець, а просто шанована людина в селі, яка матиме контракт із радою громади. Він стежить за дотриманням прав громади. Наприклад, чи вивозять сміття.
Дехто називає цей закон адміністративно-територіальною реформою. Це справедливо?
— Не зовсім. Закон лише прагне підштовхнути тих, хто бажає змін у кращий бік.
3 
1
Коментарі