Голова Верховної Ради Володимир Литвин зробив наступний крок у боротьбі з рештками демократичних свобод. Спікер легкою рукою надіслав законопроект "Про порядок організації і проведення мирних заходів" на експертизу Венеціанської комісії.
Ніби й не було акцій протесту в країні, коли документ номер 2450 протягували через парламент. Ніби й не було громадських слухань, на яких понад два десятки організацій закликали владу відмовитися від законопроекту й розробити новий, з урахуванням думки людей. І ніби правозахисники не пояснювали депутатам вади їхнього дітища. У текст законопроекту не внесли жодної правки — і зразу в Європу. При цьому спікер ще й стверджує, що виконує волю громадськості.
Можливо, Литвин вважає себе політичним мерцем, якщо взявся згортати демократію. Адже завдяки цій демократії він та його політична сила досі існують. Як і решта депутатів, які годуються зі свого статусу захисників прав народних.
Країна порине у сон — на зразок російського чи білоруського
Венеціанська комісія Ради Європи оцінює відповідність правових актів нормам демократії. Те, що вона отримала від Литвина, нормам демократії навряд чи відповідає. Законопроект згортає одну з головних свобод — свободу зібрань. Він дозволить забороняти мітинги поблизу урядових будівель, щоб чиновники не чули й не бачили вимог протестувальників. Жодну громадську акцію не дасть провести негайно, у відповідь на злочинну вирубку парку, виселення бібліотеки чи візит одіозного політика. Заявку на акцію треба буде подавати щонайменше за чотири дні до її проведення. Цього часу цілком достатньо, аби зловмисники завершили свої справи. Зате обома руками за законопроект міліція, бо встигне підготуватися "прийняти" галасливих мітингувальників. Вочевидь керуються російським досвідом, де все — заради блага громадян.
Демократія в Україні хитка, бо стоїть лише на двох кволих підвалинах — свободах слова і зібрань. Вони існують усупереч пасивності й апатії людей і намаганням правлячого класу позбавити їх впливу на владу. Якщо прибрати або істотно ослабити хоча б одну з цих підвалин, свідомість суспільства згасне. Країна порине в сон — на зразок російського чи білоруського. А згодом непотрібною стане й Верховна Рада, яка збирається народити цей потворний закон.
Коментарі