Останні дні перед Вільнюським самітом українське суспільство перебуває в тій контрпродуктивній і виснажливій напрузі, що дуже характерна для всієї нашої драматичної історії.
Європейський вибір України називають заручником обставин. Але ці обставини не є наслідком непереможних причин. Вони — створені людьми і людьми можуть бути вирішені.
Головною перешкодою для європейської інтеграції є страх найбільших монополістів політичного й економічного життя України втратити гроші, владу і винятковість своїх можливостей. Це — страх перед вільною конкуренцією, справедливим судом і вільним політичним вибором. Цей страх маскують під вдавану турботу про потреби людей, реального сектора економіки чи навіть проблеми геополітики.
Усю повноту відповідальності за підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом несе чинна влада на чолі з президентом Віктором Януковичем.
Ми закликаємо владу припинити політичну гру навколо європейської інтеграції. Перестаньте змагатися за гарантії, бо єдиною гарантією для вас є наш народ. Будь-які тактичні маневри не мають найменшого значення, порівняно з правом і реальною можливістю мільйонів українських громадян жити краще.
Владі не варто вдавати, що стала заручником проблеми одного в'язня чи невиправданих європейських претензій. Нинішня система є заручником своєї власної глибокої антидемократичності, непрозорості і зверхності. Не вимоги Європейського Союзу мають бути принизливі для вас, а сам факт їхньої необхідності, а найбільше — метушня з пошуком крайнього і перекиданням відповідальності.
Українське суспільство шукає можливість сказати вам: знайдіть силу і мужність зробити вчинок, в якому є вибір історії.
Але найважливіше слово звертаємо до всіх співгромадян.
Не розчаровуватися, не втрачати здорового ставлення до ситуації, не впадати в емоційну безвихідь і не чекати блискавичного чуда — ось головні слова, що належить сказати один одному.
Європейська інтеграція як спосіб реалізувати в Україні цивілізовані правила життя потрібна винятково нам, українським громадянам.
Задля себе, задля своїх дітей і онуків, задля рідної держави ми повинні продемонструвати колективну й масштабну підтримку європейського вибору України і сказати про незгоду з будь-якими надуманими "паузами" в тому, щоб змінити наше життя.
Безвихідь, безпомічність і сіра зона пролягає не в географії між Європою і Росією, а в наших умах.
Досить вдавати заручників обставин чи неправильних політиків. Маємо усвідомити, що без нашої чіткої та вголос сказаної позиції змін не буде. І водночас без нашої власної праці європейська інтеграція не принесе жодного дива.
Бо головний вчинок, в якому для нас відображений вибір історії, — це бажання змінювати себе. І наш вибір має бути не лише усвідомлений як добрий намір, але й втілений і дотриманий упродовж великої дистанції.
Ми звертаємося до наших партнерів, прихильників і друзів — представників урядів і звичайних громадян держав — членів Європейського Союзу — з вдячністю за підтримку.
Зусилля багатьох визначних європейських діячів, щоб реалізувати спільний вибір, — неоціненні, і ми просимо наших європейських партнерів не втомлюватися.
Ваш справжній і найважливіший союзник — це український народ, який із гідністю і мудрістю покладає добру надію на рішення у Вільнюсі, що стосуються не влади, а десятків мільйонів наших людей.
Ми закликаємо наших європейських друзів усвідомити велику відповідальність цього вибору. Крім політичної, економічної і фінансової зацікавленості, у наших відносинах має панувати те почуття порозуміння, яке означатиме, що йдеться не лише про вагомий документ чи взаємну вигоду, а про історичний і ще досі небачений за масштабом процес об'єднання європейського простору.
Незалежно від результатів, Вільнюський саміт уже став історичною подією. Європа стане об'єднаною. Європейське повернення України та сусідніх із нами європейських народів неминуче здійсниться. Для цього всім нам належить зробити вчинок.
Зробімо цей вчинок. Зробімо все, щоб утвердити вибір історії і спільний вибір Європи.
В'ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський
Київ, 15 листопада 2013 року
2 
1
Коментарі