У Вашингтоні днями пройшла конференція "Україна та членство в НАТО". За планом організаторів, це мала бути серйозна практична дискусія напередодні Ризького саміту альянсу. Сподівалися ґрунтовно обговорити, що треба зробити Україні в економіці, внутрішній та зовнішній політиці для євроатлантичної інтеграції. Адже ще кілька місяців тому Київ розраховував швидко приєднатися до Плану дій з набуття членства в НАТО.
Але Віктор Янукович усе це підкоригував. Тепер Україна до Плану дій приєднуватися не збирається.
Це відбилося й на вашингтонській конференції. Не прибули міністр закордонних справ Борис Тарасюк, глава держдепартаменту США Кондоліза Райс, генеральний секретар НАТО Яапп де Хоп Скеффер, провідні українські політики. Наприклад Раїса Богатирьова з Партії регіонів. Ніхто не приїхав від Секретаріату президента, хоча мав бути перший заступник голови Іван Васюник. Це показово: головною ідеєю конференції було обсудити готовність України до вступу в альянс, нині ж говорити про це — ні до чого. Лишається декларувати хіба що так, як український посол у США Олег Шамшур:
Не прибули Борис Тарасюк і Кондоліза Райс
— Членство України в НАТО стало найважливішим питанням не лише для закордонної політики, а й для внутрішнього розвитку країни.
Загальні слова. Практичної дискусії не вийшло. Бо в Україні питання НАТО вже зводиться до іншого: бути цьому питанню чи ні? Нова влада не тільки унеможливила швидке приєднання країни до Плану дій з набуття членства. Вона намірилася змінити ті закони, у яких ідеться про євроатлантичну інтеграцію України. Політичної волі до вступу до НАТО уряд і парламент не мають, а населення досі вважає альянс агресивною структурою й ставиться до нього переважно негативно. У кращому разі тему вступу до НАТО сховають до шухляди і використовуватимуть час від часу хіба що як страшилку для Росії. Такі ігри полюбляв колись президент Кучма. У Вашингтоні народний депутат-"регіонал" Леонід Кожара сказав, що Партія регіонів підтримуватиме членство України в НАТО у разі проведення загальнонаціонального референдуму. І що його однопартійці були б за вступ до альянсу, якби отримали від нього пропозиції про це. Якщо сприймати все це серйозно, потягло б на сенсацію.
Українська політика так само непередбачувана й безвідповідальна, як і наші політики. Ситуація з НАТО не є якоюсь особливою. Сьогодні вступаємо, завтра — ні. Це стосується й північноатлантичного альянсу, і Світової організації торгівлі, і Єдиного економічного простору з Росією, Казахстаном та Білоруссю. Країна, політична еліта якої не може спільно й відповідально визначити національні пріоритети, приречена на невдачу. А наша поки що не може.
3 
1
Коментарі