Уявіть собі, що якийсь президент-канібал оголосив День вегетаріанця. Чи може бути щось кумедніше? Не сміються лише ті, ким смакували сьогодні на сніданок. Так нещодавно Віктор Янукович запровадив День соціальної справедливості — 20 лютого.
Мабуть, сидів він десь у себе в резиденції "Межигір'я" та думу думав, де б йому ще грошенят дістати. На "Межигір'я" кошти, як тепер кажуть, оптимізував — побудував тенісні корти й мисливські будиночки, вертолітний майданчик обладнав, навіть пеньки для тренувань у землю втулив. А от належних зручностей для президентської сідниці забезпечити не вдалося. Тоді як журналісти ніби навмисне на кпини беруть: пишуть, що унітаз у нього з коштовним камінням. Прес-секретареві доводиться спростовувати. Аж незручно стає: президент і без унітаза. Колеги ж засміють. Та й перед своїми пацанами-олігархами ніяково.
Мабуть, покликав до себе президент прем'єр-міністра Миколу Азарова і питає: "Що робити?" А той і пояснив йому, хто винен: тут афганці з чорнобильцями із жиру казяться. Ні, щоб сидіти і мовчки терпіти реформи — очікувати завтра "покращення життя вже сьогодні". А вони до судів звертаються. "Ви, — розказує обурено глава уряду, — судову реформу провели, і суди нікого не слухаються, незалежними стали, справжніми кровосісями: останню кров з уряду висмоктують — по 30 тисяч пенсії чорнобильцям дають".
І вирішили президент із прем'єром несправедливі пільги в афганців із чорнобильцями відібрати. Так, щоб вистачило на пристойний унітаз із діамантами в "Межигір'ї". Дали вказівку Верховній Раді, щоб та проголосувала за такий закон. Та афганці з чорнобильцями, як дізналися про таке, знахабніли вкрай. Прийшли до Ради і почали там огорожу ламати. Депутати побачили це і чомусь із лацканів депутатські значки познімали. А закон на голосування так і не поставили.
Тоді Януковичу спало на думку чудове гасло: "Справедливість є! За неї треба боротися!" Тільки прізвище автора ніяк не міг згадати. Однак гасло вирішив втілити в життя. І випустив указ про День соціальної справедливості. Тепер народ муситиме зі своїм президентом ділитися не щодня, а тільки раз на рік. Але віддавати все. По справедливості. Щоб вистачало вождю і на унітаз, і до унітаза.
Кажуть, народ усе одно не хоче. І чого люди в нас такі скупі?
1 
1
Коментарі