Коли політики обговорюють проблеми Києва, у їхніх промовах рідко можна почути такі слова, як "майстер-план" або "філософія міста". Лексикон можновладців частіше наповнений словами "забудова", "інвестор", "паркінг". Саме тому Європейська партія України на чолі з опозиційним Миколою Катеринчуком організувала експертний круглий стіл, щоб обговорити майбутнє міста Києва, визначити його цілі та висловити ідею того, як зробити столицю комфортною для життя.
— Філософія життя будь-якої людини в мегаполісі має бути найбільш вагомою для політиків. Саме нею вони мають керуватися при розробці генплану, майстер-плану міста. Ці стратегічні документи нічого не варті, якщо вони не керуються ідеєю міста, не роблять його комфортним для життя. У столиці ми народжуємо, кохаємося, відпочиваємо, відновлюємо сили. Саме тому слід розробити формулу розвитку міста, в якому люди могли б жити щасливо, — говорить Микола Катеринчук, 45 років.
З ним погоджується директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 57 років. Він зазначає, що сьогодні Київ розвивається з точки зору будівельних інвесторів і коштів, що вкладають у нерухомість. Банки, великий капітал пригнічують інтереси городян і міських спільнот. Така форма управління містом проявляється в усіх пострадянських столицях. Утім, ринок нерухомості вже не може абсорбувати ті потоки капіталу, що гуляють по всьому світу. Генплан забудови міста зазвичай вирішується кулуарно, на нього сильно впливають забудовники.
— Місце генплану давно має зайняти майстер-план. Це бачення, образи і філософія Києва на 20-30 років уперед. Однією з ідей, що має обговорюватися в контексті майстер-плану — відносини приватного до публічного. Місто — це публічний простір, але в ньому живуть люди, які мають приватне майно. І наступ приватних територій на громадські як, наприклад, забудова парків, прибережних зон, є великою проблемою. Одним із ключових прав, що відстоюється середнім класом у всіх країнах, є право на місто, — зазначає політолог. Він повідомив, що останнім часом з'явився феномен глобального міста. Це Нью-Йорк, Сідней, Токіо. Тобто міста, що залучають інвестиції, ресурси, туди спрямовуються потоки фінансів, туристів, культурного капіталу. Саме таким глобальним містом має стати Київ.
— Насамперед Києву потрібно повернути глибоку самосвідомість того, що це не просто пересічне місто, центр провінції колишньої Російської імперії чи столиця Української РСР. Це місто з великим минулим глобального значення, центр східноєвропейської ойкумени. Це повинно бути зрозуміло політиками, для того, щоб вони реалізовували Київ саме такій якості і такій місії, — вважає директор Інституту урбаністики Генрих Фільваров, 86 років. — Для того, щоб Київ отримав статус глобального міста, потрібна потужна політична воля. Потрібно повернути в урбаністичну діяльність сильний політичний вплив. Тому що Київ — це не просто столиця рядової європейської держави.
На думку 38-річного політтехнолога Тараса Березовця логіка Києва як радянського міста, де зосереджена індустрія, вже припинила своє існування. Але, на жаль, Київ не розвивається як європейський мегаполіс.
— Науковий і людський потенціал Києва завжди вирізнявся на тлі інших міст. Утім, тематика майбутнього Києва не так часто обговорюється в середовищі політичних діячів, — каже політтехнолог.
З точки зору спеціаліста з піар-технології Дениса Богуша, 40 років, розвиток міста дуже сильно залежить від керівника. В Україні є кілька міських голів, які позитивно вплинули на перетворення своїх міст завдяки енергії та політичній волі.
— На жаль, у більшості українських міст стратегії розвитку не виконуються, тому що неможливо управляти міським бюджетом. Бюджети ручні, не можна спрогнозувати, яка галузь буде розвиватися. І я б не хотів бути на місці тих людей, які розпоряджаються цим бюджетом. Основні програми в Києві також не фінансуються, — зазначив Денис Богуш.
Якщо ми говоримо про Київ майбутнього, то треба починається з філософії. Києву треба починати з базової ідеї, навколо якої будуть крутитися туристи й інвестори. Столиця повинна мати свою ідею, за якою мають іти люди, які будуть приносити гроші. Такої думки дотримується 38-річний економіст Андрій Новак.
— Київ — це слов'янський Рим. Це Київська Русь, місце, з якого поширювалося християнство на слов'янський світ. Від цієї ідеї мають відштовхуватися політики, — додає він.
2 
1
Коментарі