У Мінську схвалили меморандум про повне припинення вогню на Донбасі. Підписи під документом пізно ввечері 19 вересня поставили: представниця голови ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі. — "ГПУ") Адельхейд Тальявіні, український екс-президент Леонід Кучма, посол Росії в Києві Михайло Зурабов, прем'єри самопроголошених ДНР і ЛНР Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.
Меморандум містить дев'ять пунктів:
— припинення використання будь-якої зброї;
— зупинка військових на лінії зіткнення станом на 19 вересня;
— заборона наступати;
— відвід на 15 км від лінії зіткнення великокаліберного озброєння;
— заборона розміщувати військову техніку в Комсомольському, Кумачевому, Новоазовську, Саханці;
— зняти мінно-вибухові загородження й не встановлювати нові;
— не можна ближче ніж на 30 км від лінії зіткнень літати бойовій авіації та іноземним безпілотникам; виняток — безпілотники місії ОБСЄ;
— розгорнути в зоні припинення вогню наглядову місію ОБСЄ;
— під контролем ОБСЄ вивести з України всі іноземні військові формування, техніку, найманців.
— Насправді, гра триває, — говорить 48-річний Ігор Семиволос, керівник Центру близькосхідних досліджень. — Поки що не можемо сказати, хто переміг від підписання мінських угод.
Україна зробила все, що могла, відповідно до взятих зобов'язань. Тепер чекаємо на рішення Росії. Вони можуть виконати домовленості, а можуть і порушити. Найімовірніше, росіяни відповзатимуть, але дуже повільно.
Гострий період протистояння минув. Ми не маємо достатньо сил для того, щоб наступати. Про це й Петро Порошенко сказав. Воювати з Росією далі — це самогубство. Треба уникати групових зіткнень до моменту, доки не станеш сильним. Коли перехопиш ініціативу і супротивник гратиме за твоїми правилами. Поки що кожна сторона конфлікту намагається нав'язати свої умови довгострокового перемир'я.
Україні важливо показати: ми готові відбити будь-які спроби збільшити територію, яку контролюють окупанти. Що це коштуватиме їм великих втрат. А Росія намагається погрожувати нам, концентруючи війська не лише на окупованих територіях, а й у Криму. Мовляв, у разі чого — завдамо удару. Кожна зі сторін блефує.
У цьому протистоянні є й інші учасники — США, Європа, які залучені в конфлікт через санкції. Тому є шанс, що стратегічна ініціатива буде на нашому боці.
4 
1
Коментарі