Російська пропаганда створила легенду про секретні американські лабораторії, які розробляють біологічну зброю в Україні. Нещодавно цю кремлівську маячню озвучив телеканал "1+1".
Про "американські лабораторії" знаю не з чужих слів. У 2016–2018 роках виконував обов'язки директора однієї з них – Науково-дослідного протичумного інституту імені Іллі Мечникова в Одесі. Там розташована єдина в Україні лабораторія третього рівня біологічного захисту, яку збудували США.
Усе почалося 1979-го. Держави прийшли до висновку, що біозброя надто неконтрольована, щоб її використовувати в бойових діях. Радянський Союз, Штати й інші країни підписали угоду про заборону її розробки. Під час горбачовської перебудови один із керівників радянської програми біоозброєння розкрив Заходу очі на те, що СРСР і не думав виконувати угоду. Жоден із секретних інститутів не припиняв роботу. Зупинилися "фабрики чорної смерті" лише 1992 року.
У "лихі 1990-ті" на пострадянському просторі сотні безробітних учених почали шукати роботу. Доступ до нещодавно засекречених штамів бактерій і вірусів став лише питанням грошей, притому незначних. Тим часом на заміну холодній війні прийшли численні війни між державами й терористичними організаціями. Загроза біологічного тероризму стала реальною. Деякі вчені виїхали з пост-СРСР на Захід. Стали провідними консультантами в запобіганні біотероризму. Але більшість залишилися вдома. Почали отримувати спокусливі пропозиції з Китаю та Ірану й торгувати попередніми напрацюваннями. На початку 2000-х Штати визнали серйозність загрози "розповзання" фахівців із біозброї до країн "третього світу". Взялися протидіяти. Так виникла програма Міністерства оборони США, про яку брешуть російські пропагандисти.
Штати дали обладнання та кошти на дослідження ексфахівцям із біозброї, щоб вони сиділи вдома, а не їхали "заробітчанами" на запрошення ісламістів, наркобаронів або комуністів. Важливою умовою надання коштів є те, щоб небезпечні "іграшки" – ядерні матеріали, токсини, штами бацил і вірусів – були обліковані, під належною охороною, а не продавалися через інтернет.
Ці "американські" лабораторії завжди належали Україні. Є установами Міністерства охорони здоров'я та Продспоживслужби. Вони не військові, навіть не "режимні" об'єкти. Я кілька разів просив надати "Протичумці" державну охорону, але "не полагається". Мусив у межах куцого бюджету наймати дідусів-вахтерів. Правда, нагадує "секретну лабораторію ЦРУ"? Жодний американець ніколи не працював ні в одній лабораторії. Там виключно наш персонал. Значною мірою ще той, з радянської доби, який досі на американців дивиться крізь ватні окуляри з прицілом.
Американці лише кілька років фінансували утримання лабораторій. Україна впродовж трьох років мала перебрати його на себе. Але не має коштів. Все, що Штати можуть робити наразі – підкидати крихітні гранти, щоб хоча б контролювати збереження штамів небезпечних патогенів.
Чи можна в лабораторіях робити біозброю? Над цим США попрацювали найбільше. При всьому бажанні ніхто з персоналу не має такої можливості. Лабораторії обладнані лише для діагностики. Фізично неможливо не те що генетично модифікувати, але навіть розмножити бактерії.
Від початку програми американська сторона намагалася домогтися від України зменшення кількості колекцій штамів і створення єдиного централізованого місця їх збереження. Не вдалося. Завадила конкуренція між нашими інститутами. Американські інспектори вимушені розриватися, регулярно перевіряючи наявні три основні колекції патогенів людини та ще кілька колекцій патогенів тварин. Ось як виглядає таємна історія американських секретних лабораторій в Україні.
2 
1
Коментарі